Мальви. Орда (збірник)

Кишiла Палата купцями, волоцюгами й послами, що прибували з рiзних краiн на прийом до нового султана; брязкала зброя на Скутарi – рихтувалися яничари до нових походiв; награвали сумнi арабськi мелодii египетськi мандрiвнi скрипалi й флейтисти, розсiвшись бiля кафеджiiв у тiнях платанiв.

Нiчого не змiнилося, хоч незвичайнi подii промчалися смерчем тривоги i трiумфу над столицею iмперii. Так само дзвенiло в майстернях, так само сидiли на вулицях лiнивi бороданi за кальянами: курiли мангали пiд чинарами, галасували купцi в крамничках.

Хiба що в душах людей щось змiнилося, але цього нiхто не помiчав пiд сонцем Аллаха. Злягла Нафiса, та знав про це лише Хюсам. Старий ювелiр, як i кiлька днiв тому, горбився над срiбним браслетом, якого нiхто не купить, i знову думу думав про найстрашнiше: що станеться з народом, коли його охороняють чужинцi, яким цей народ дав вiру i зброю, а любовi дати не змiг. Та про цi думи знав лише один Хюсам. Сидiла в сералi самотня валiде i придумувала каверзи проти кизляра-аги Замбула.

Тривога лягла борознами на високому чолi великого вiзира Аззема-пашi: з ким порадитися, де знайти фiлософа, астролога, пророка, що вгадав би, звiдки йде загроза упадковi iмперii, бо цю небезпеку вiдчувае вiн тiльки iнстинктом, а осягнути розумом не може. Муштрував яничарiв Алiм. Непотрiбнi спогади розвiялися разом iз хмелем. Струнчився чорбаджi перед яничаром-агою, випрошуючи поглядом у нього найнесподiванiшого наказу. Hyp Алi, порозумiвшись iз Замбулом, плiв своi сiтi навколо великого вiзира.

Падишах Ібрагiм почав царювати за третьою брамою Бiюк-сарая.

Царювати… Це було дивне слово, яке поки що iснувало поза ним, окремо вiд нього, десь поза мурами новоi розцяцькованоi тюрми, що називалася тронним залом. Це було всесильне поняття, до якого вiн, незважаючи на коронування, ще не мав доступу. Та машина, що створила вчора його, працювала поза ним i, хоча обрала Ібрагiма своiм призвiдцем, ще не розкривала таемницi, як управляти нею.

А може, не обрала? Хтось цими днями втратив владу, хтось узяв ii до рук i влаштував на радощах виставу театру Кара-гез[95 - Театр Кара-гез – театр на зразок вертепу.]? Його пишно вбрали, посадили на султанського коня, не питаючи про це його згоди, як i не питали тодi, коли запроторювали до тюрми. Шейхульiслам навчив його ролi, i вiн виголошував цю роль на пiдказках Hyp Алi.