Смерть Юди

– Це на викуп Матея… Тут усе, що я зберегла, що кинули люди в карнавку: двiстi срiбних динарiв i тi двi лепти, якi пожертвувала на добрi дiла Божа жiнка Анна ще при Христовi в притворi храму, а нiхто з них не скористався. То вона на Матея сказала вiддати…

На другий день вранцi апостоли прощалися з Марком i – в бiлих турбанах, у чорних тунiках й личакових сандалiях, з палицями в руках – покинули, можливо, назавше Єрусалим: рибалка Андрос, син Йони з Вiтсаiди, який до зустрiчi з Месiею вчився у Хрестителя – предтечi Ісуса, й хлiбороб Тома – учень есеiв, котрi волаючого в пустелi Йоана месiею вважали.

Обидва в однiй школi вчилися, проте однодумцями не стали: Андрiй з першоi зустрiчi визнав Ісуса Спасителем i став апостолом первозваним, а Тома, апостол останнiй, всi три роки навчання в Ісуса промучився в роздумах – хто ж справжнiй месiя: Йоан, який змивав з людей грiхи йорданською водою, чи Ісус, який очищував народ од скверни незримим Духом Божим?

Вiдчуженi мiж собою й мовчазнi, зiйшли вони вiд домiвки власника Гетсиманського саду вузькою вуличкою в долину рiчки Кедрон, що вiддiляла мiсто вiд Єлеонськоi гори й текла, пересихаючи, на схiд до Мертвого моря, а на пiвнiч вiд неi стугонiла, спинаючись угору, важка брукована дорога до Іродовоi брами – першоi з дванадцяти, якi впускали до мiста й випускали з нього синiв дванадцятьох колiн Ізраiля.

Апостол Андрiй, який походив з найвищого гебрейського колiна Левi, мав право перед дорогою, згiдно з Торою, помолитися в цiй брамi Господовi й бути вислуханим, а iсраелiми, з колiн нижчих, мусили шукати кожен свою; хто ж не знав, з якого вiн колiна, як це було з Томою, проходив крiзь тринадцяту хвiртку як упослiджений i Богом забутий.

Проте Тома пiшов з Андрiем, щоб осiнити й себе перед дорогою молитвою первозваного апостола, й коли Андрiй творив молитву, вдивлявся в хатину Марка, де в нiй пiд п’ятнадцятий день нiсана[2 - Березень-квiтень.

] зiбрались було апостоли на пасхальну вечерю. Вдивлявся i ще раз осмислював суть таемничого пасхального дiйства, яке перемiнило спосiб думання не одного лише Марка (котрий у ту нiч iз завзятого фарисея став послiдовником Христа), а й усього людства: Тайна вечеря примусила людей шукати нових святощiв або ж глибше вникати в суть старих, заскорузлою мервою догматики пойнятих.