Журавлиний крик

Катерина ласкаво й начебто спiвчутливо позирае на Панiна – ох, скiльки клопотiв упало на вашу сиву голову з моiм воцарiнням! – з теплою докiрливiстю похитуе головою – ви б спочили трохи, Микито Івановичу, – врештi невимушено запитуе таке собi жартiвливо-банальне:

– Як ви гадаете, Микито Івановичу, ким я була б, якби народилася простою людиною, до того ж мужчиною?

Досвiдчений дипломат Панiн скоса поглядае на тридцятирiчну узурпаторку – вiн уже пересвiдчився у тому, що з ii уст рiдко коли злiтають слова, якi б не мали практичного сенсу.

– О ваша величносте, – сухо, в дисонанс фривольному тоновi царицi вiдповiдае Панiн, – ви б дослужилися до генерала.

– Неправда ваша, графе. Я надто ризиковна, щоб здобувати чин за чином протягом усього життя. Бувши лише пiдпоручиком, я б зламала собi голову в гонитвi за славою.

– Хвалити Бога, ви не з простолюддя i цього з вами не сталося. А тепер, коли ваша величнiсть посiли престол, причин для тривоги немае зовсiм. Цариця ж не самотня – довкола неi друзi, радники i така вагома установа, як правительствуючий Сенат.

Катерина реагуе не рiзко, але вiдразу: вона вiд Теплова знае дещо про намiри обер-гофмейстера – вихователя ii первородного сина й конкурента принца Павла.

– Звичайно, звичайно. Сенат необхiдний для самодержця, адже не хтось iнший, а сенатори покликанi приводити в дiю закони, царями писанi.

– Ваша величнiсть зболили дещо недооцiнити роль Сенату, що повинен бути не виконавчим, а законодавчим, – швидко парируе Панiн i зауважуе, як холоднiе обличчя царицi.

– Ваша свiтлосте, – сказала пiдводячись, – ви, як я зрозумiла, сповiдуете англiйську систему управлiння державою. Смiю зауважити, що для нас вона неприйнятна. Росiйська iмперiя настiльки обширна, що, крiм самодержавства, усяка iнша форма правлiння iй шкiдлива. На цьому стояла i стоятиме Русь.

Панiн незворушно сидiв у фотелi, не пiдводився, хоч Катерина стояла, вимагаючи цим поштивостi вiд графа.

– Доцiльнiсть англiйськоi системи полягае у тому, що в нiй е парламент, який весь час перевiряе сам себе i правителя, тому помилки уряду нiколи не бувають тривалими. Краiною нашою часто управляе випадок, в цьому ви встигли переконатися самi, а тому необхiдна така установа, щоб гарантувала нас вiд полiтичних непевностей.