На нашем сайте вы можете читать онлайн «Журавлиний крик». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Журавлиний крик

Автор
Дата выхода
26 марта 2013
Краткое содержание книги Журавлиний крик, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Журавлиний крик. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Роман Іваничук) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Роман «Журавлиний крик» присвячений подіям, що відбувалися у переломні часи української історії. Остаточна ліквідація гетьманства, знищення Запорізької Січі, спроба гайдамаків під проводом Івана Гонти і Максима Залізняка відродити втрачену українську державність, утвердження Катерини ІІ на престолі Московської імперії, розгром повстання Пугачова… На цьому історичному тлі діє головний герой роману – філософ Павло Любимський.
Журавлиний крик читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Журавлиний крик без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
– А-а… А панянок тут не можна замовити?
Французька шинкаревi була незрозумiла, вiн розвiв руками, всi хором засмiялися, а старший знову скептично кинув:
– Бог свiдком, ви безнадiйно обмеженi парижани: в Москвi такоi страви у трактирах не подають. Треба було iхати не сюди, а хоча б до Берлiна.
Горiлку розлили в пугарi, дехто принюхувався, кривився.
– Досить уже Вольтерового гостювання в Берлiнi, – вiдiзвався хтось iз гурту. – Вiн утiкав на дилiжансi вiд гостинностi свого кумира Фрiдрiха II, наче за ним гналося сто макбетiвських вiдьом!
– А тепер заграе з пiвнiчною Семiрамiдою, дивись, ще й сюди приiде – слiдом за нами.
– Можна сподiватися, що цього не станеться. Мосье Дiдро пiсля повернення з Московii напевно подiлиться з колегою своiми враженнями.
– Проте обидва й далi писатимуть вiнценосцям моралiзаторськi повчання, видумуючи кожен для себе iдеального монарха чи монархиню… Випиймо, панове, за нашого дивака Руссо – найтверезiшого з фiлософiв!
– І за гарячих парижанок!
– І за манiрних фрейлiн Катерини…
Горiлка швидко каламутила голови французам, вони гомонiли щораз голоснiше i, перебиваючи один одного, проголошували тости.
– Чудова московська водка, – крекнув старший. – Ідiть собi з вашим патрiотичним бургундським до всiх чортiв або подаруйте гарсоновi, а менi ще раз налийте тiеi, що мiцна, як московськi морози!
– Гарсон! – покликав шинкаря гомiлатий. – Вiзьмiть для своеi мадам наше вино! – Вiн вiдсунув непочатi пляшки, а одну взяв у руку й, приклавши пальця до губ, прошепотiв таемничо: – Увага, панове! Бочку водки тому, хто розгадае оцю мою iсторичну загадку…
Далi зняв з голови цилiндра й кинув його на стiл, потiм простягнув руки до своiх сусiдiв, познiмав iз iхнiх голiв цилiндри, поскладав один поверх одного.
– А що? – допитувався, заглядаючи в очi своiм колегам.
Але тут схопився старший, пiднiс пугара i проголосив:
– Вавилонська вежа!.. Тож випиймо, панове, за новiтнiй Вавилон, за Семiрамiду – незрiвнянну Като, як назвав ii Вольтер, i за поверженого Навуходоносора – маркiза Пугачева!
– Виграв, колего, – вдарився об поли сурдута гомiлатий. – Гарсон, бочку водки!
Іван Максимович остовпiв.






