Лесь Курбас

І скiльки б не теоретизували театрознавцi щодо самобутностi курбасiвськоi постановки, i самий факт його звернення до цiеi п’еси, i сама естетика постановки – не окремi мiзансцени, а саме естетика – обумовленi незабутнiми враженнями вiд постановки Макса Рейнгардта…

Улiтку 1908 року пiсля закiнчення першого курсу Вiденського унiверситету Лесь Курбас повертаеться до родинного гнiзда у Старому Скалатi. Батько почувався вкрай погано. 10 вересня 1908 року Степана Курбаса, видатного актора i режисера театру «Руська бесiда» не стало.

Про повернення до Вiдня уже не йшлося. Майбутне матерi i сестри Надii залежало тепер вiд Леся. На сiмейнiй нарадi було вирiшено, що Лесь продовжуватиме навчання у Львiвському унiверситетi – ближче до матерi, що залишилася при хворому отцi Пилипi.

І знов-таки, як у гiмназii, вiн стае учасником аматорського студентського драматичного гуртка. У березнi 1909 року в рецензii на постановку театральним гуртком «Сокiл» чи не вперше промайнуло iм’я Курбаса, який грав у «смiшнiй нiсенiтницi» Коцебу «Псотник».

У листопадi того ж року вiн уже ставить «Жидiв» Євгена Чирикова у Драматичнiй комiсii УСС (Украiнського студентського союзу) i сам грае головну роль Нахмана.

Тут вчасно зазначити, що полiтика рано увiйшла у життя Леся Курбаса. Й нiчого дивного. Соцiалiстичнi iдеi подiляв Іван Франко, соцiал-демократичних поглядiв притримувалися Симон Петлюра i Володимир Винниченко. «Примикав до соцiал-демократii з 1903-го по 1910 рiк», – напише вже 1934 року Курбас, заарештований НКВС у протоколi слiдчоi комiсii.

Проте полiтичнi погляди студента Львiвського унiверситету були досить-таки розпливчастими. Соцiал-де-мократичнi iдеi були широко розповсюдженi у тi часи серед iнтелiгентноi молодi. «Інтернацiонал» Ежена Потье переклав свого часу украiнською Микола Вороний:

Чуеш, сурми заграли,

Час розплати настав,

В Інтернацiоналi

Здобудем людських прав.

Повстаньте, гнанi i голоднi

Робiтники усiх краiв,

Як у вулкановiй безоднi

В серцях у нас клекоче гнiв.

«Хто був нiким, той стане всiм»?.. Дiалектика соцiального i нацiонального у розумiннi соцiалiстичних iдей у Курбаса за часiв його студентства нiби не проглядалася, хiба що захоплення iдеею зруйнування свiту насильства i побудови нового свiту загальноi справедливостi спiввiдносилася ним з iдеею вiдкидання здобуткiв старого (посткорифейського. – Р К.) театру i побудови нового украiнського театру.