Лесь Курбас

Здiймаючись над його долею в життi, помiчаеш трагiчнi вiдмiти-ни – рани на серцi, якi нiколи не загоювались. Рання смерть батька, який керував театром «Руська бесiда». Рання смерть двох братiв у дитячому вiцi буквально на його очах. Смерть сiмнадцятирiчноi сестри Надii у розквiтi юностi у першi днi Першоi свiтовоi вiйни. Першу кулю – спроба самогубства у вiдповiдь на нероздiлене кохання – вiн носитиме пiд серцем все свое життя. Йому довелося пережити зраду друзiв, цькування влади. Другу кулю одержить вiд ката у концтаборi.

Та знов-таки, все це пов’язане з театром.

І ось це передчуття, потiм вiдчуття, а чимдалi – усвiдомлення своеi мiсii в мистецтвi сповнили його життя особливим духовним змiстом. Оглядаючи його творчi здобутки, спiввiдноснi з вищими досягненнями европейського театрального мистецтва, кидаеться в очi месiанська ураженiсть Курбаса театром, його пророча роль в украiнському театральному процесi 20-х – першоi половини 30-х рокiв XX столiття. Погодьтесь, ми вже говоримо не про прекрасного актора, не про видатного режисера, але про керманича украiнського театрального процесу.

Шекспiрiвськi слова «Весь свiт – театр, i ми актори в ньому» були девiзом життя Леся Курбаса.

Прекрасно i точно визначила масштаб i сутнiсть подвижництва у мистецтвi Неля Корнiенко, засновниця Нацiонального центру Леся Курбаса: «Театровi нiколи не бракувало мрiйникiв. Однi, як Гордон Крег, мрiяли про всесвiтню Академiю театру й актора-надмарiонетку як про вище втiлення режисерськоi вiртуозностi, iншi, подiбно до Таiрова та слiдом за Достоевським, мрiяли про Красу як аналог рятiвноi духовностi, третi галюцинували безсловесним театром, котрий став би останнiм словом iнтуiтивних одкровень.

Та були серед мрiйникiв i такi, котрi зусиллями Архiмедового важеля перевернули театральний свiт. Ми – про театральних Архiмедiв». Це, як ви розумiете, про Леся Курбаса. Додав би: Курбас був мрiйником-утопiстом…

Але ж, як зауважував Арiстотель, кожна iсторiя мае свiй початок, середину i кiнець. Тож почнемо вiд початку, маючи на увазi факти, гiпотетичнi припущення i дедуктивнi висновки про долю Леся Курбаса.

II. Увертюра до театру

…Незважаючи на всi драматичнi випробування, що випали на його долю, Лесь виглядав молодиком веселоi i безжурноi вдачi, жартiвливим, балакучим та спритним у рухах, жестах, мiмiцi.

Уважно придивiмось до його дитинства. Народився в iнтелiгентнiй родинi. По чоловiчiй лiнii у родi Курбасiв усi чоловiки були священиками.