Лесь Курбас

Саме цей хист i лiпить долю – в ньому i тiльки в ньому справа. При цьому твердження, що Курбас народився в акторськiй родинi й тому його шлях до театру був визначений заздалегiдь, видаеться довiльним припущенням. Скiльки випадкiв, коли акторськi дiти обирали iншi професii. Напевне, iх бiльше, анiж випадкiв успадкування. До того ж, що у своiй творчостi Курбас не вiдштовхувався вiд театральноi практики своiх батькiв.

І все-таки… Це особливий випадок. Курбас усе життя провiв у театрi. А якщо конкретнiше – у театрах, ним створюваних i очолюваних: вiд студентських аматорських гурткiв до табiрного театру.

Навiть усi щасливi i трагiчнi перипетii його особистого життя вiдбувалися у театрi. Поза театром у нього не було життя. Курбас – людина-театр.

Але якби оточення й не сприяло розвитковi хисту Курбаса на рiвнi тяжiння – вiдштовхування, вiн все одно став би… Стоп! Якби йшлося про актора, було б простiше. Але хист до режисури – цього не успадковують. Покликання до театру – це зрозумiло, а от хист до режисури – з цим не народжуються.

Спробуемо розiбратися.

Погляд з вiдстанi часу. Театр увiйшов у життя Леся Курбаса ледь не з пелюшок, у буквальному розумiннi – ледь не з пелюшок. Народився в готелi галицького мiстечка Самбора, де його батьки перебували на гастролях. Визирав з-за лаштункiв львiвського пересувного театру «Руська бесiда», вишукуючи очима батька i матiр. Й надалi театром i у театрi вiн жив усе життя – гiмназiйнi й студентськi аматорськi театральнi гуртки, львiвський пересувний театр «Руська бесiда», «Гуцульський театр» Гната Хоткевича, театр «Тернопiльськi театральнi вечори», перший украiнський стацiонарний театр Миколи Садовсь-кого.

Сюди вiн вписувався як актор. Далi вiн створюе мистецькi колективи – «Молодий театр», «Кийдрамте», «Березiль». У них вiн здiйснюе своi пошуковi режисерськi задуми. Нарештi, театр абсурду, де вiн i завершив свiй життевий шлях, репетируючи чергову виставу у табiрному театрi – виставу про табiрне життя i чудеса табiрного перевиховання…

Власне, й особисте його життя вiдбувалося в театрi.

Перше – трагiчне – кохання сталося з провiдною актрисою театру «Руська бесiда». Разом вони грали головнi ролi у театрi. І раптом – вiдчайдушна спроба самогубства часiв дебюту в театрi у вiдповiдь на нероздiлене кохання до своеi сценiчноi партнерки Катерини Рубчаковоi. Одружився – вперше i востанне – з балериною Валентиною Чистяковою, яку, власне, й зробив актрисою.