Леонід Биков

І завжди молодий на вигляд – i в юностi, й у зрiлостi, й наприкiнцi життя:

• густе кучеряве волосся (кого цим здивуеш!);

• очi як очi – ба нi, на всiх фотографiях – сумнi… не дивиться вдалину, а просто на тебе… i цей пронизливий погляд… у його очах можна прочитати невимовнi переживання чи то якiсь утаемниченi пристрастi;

• нiс качечкою,

• вуста… нiби створенi для усмiшки…

І ось вiн усмiхаеться – невiдпорна усмiшка! Його обличчя створене для того, щоб усмiхатися назустрiч людям… i оцi очi… очi все-таки лишаються сумними…

А загалом – звичайнiсiньке обличчя людини, сказати б, iз робiтничо-селянськоi маси… Таких повно на вулицi.

І вiн нiби розчиняеться в людському натовпi.

Порiвнюю його фотографii з кадрами, на яких Леонiда Бикова зафiксовано в рiзних ролях…

Нiде, нi у життi, нi у кiнокадрах, вiн «не робить обличчя»… сприймайте таким, як е.

Висновок незаперечний: у жоднiй ролi – вiд закоханого дивака-невдахи до командира ескадрильi – вiн не ховае свого обличчя. Одне, власне його, обличчя! Обличчя-маска?.

.

Обличчя-маска актора Чарлi Чаплiна. Обличчя-маска актора Леонiда Бикова. Обличчя-маска украiнського театрального актора Миколи Яковченка. У трьох випадках – комiк iз сумними очима. Чи буде перебiльшенням сказати, що обличчя-маска е невiд’емною частиною смiховоi культури XX столiття?..

Невеликий вiдступ вiд теми. Виявляеться, маскою-обличчям можна користуватись. Один iз моiх помiтних колег по театральному iнституту часто задiяний в украiнських кiносерiалах саме завдяки своему обличчю-масцi, з якою вiн незмiнно з’являеться на екранi.

Всерозумiючий погляд, делiкатнi вуса, стримана мiмiка та непохитна впевненiсть у своiй правотi – таким вiн постае (дякувати Богу, в епiзодичних ролях) в образах то головного лiкаря, то впливового вченого, то слiдчого, то просто начальника невiдомо чого. Очей не вiдвести. І все завдяки масцi впливовоi значущостi, за якою ховаеться обличчя посередностi. Якщо припустити, що колись вiн придумав для себе маску та грав роль, то з роками маска ця стала його справжнiм обличчям. Не називаю його прiзвища з тактовних мiркувань, але тi, хто викладае у театральному iнститутi, пiзнають його за цим описом. І зробив я цей вiдступ виключно задля того, щоб показати дiапазон вражень, якi можуть складатися при сприйманнi маски-обличчя – щось ховае, щось розкривае, а дещо й прикривае…

А тепер спробуемо озвучити фотографii Леонiда Бикова спостереженнями друзiв i колег по творчостi.