Леонід Биков

Кiлька годин друзi жваво спiлкувались у лiкарнi, а попрощався Маестро фразою з фiльму: «Будемо жити, Макаричу! Будемо жити!»

А напередоднi виписки, 7 травня 1979 року, Смирнов купив кiлька пляшок коньяку, щоб вдячно пригостити лiкарiв перед випискою.

– Пiду оце зараз дзвонити у Киiв до Льонi, – бадьоро мовив Макарич. – Привiтаю зi святом, повiдомлю, що виписуюсь…

– Немае бiльше вашого друга…

Олексiй Смирнов помер, дiзнавшись про загибель свого друга.

Вони не змогли жити один без одного…

Дисонанс до iдилiчноi картини «В оточеннi друзiв».

Друзi друзями, але хтось же i чому причепив до родини Бикових клеймо – «божевiльнi»?..

І була жiнка, спiвробiтниця, якiй вiн, лежачи в лiкарнi, довiрив передати друзям свiй «Заповiт» i яку вiн за пiвтора року до загибелi перестав помiчати?..

Душевно вiдкрита людина, Леонiд Биков зумiв лишатись аполiтичним у часи, коли це слово звучало як присуд. Його ролi та фiльми нiколи не створювалися за полiтично-кон’юнктурних мотивувань.

«Будемо жити!» — повторював вiн на екранi та в життi. Вiльний художник, вiльний вiд усiлякоi заангажованостi, вiн пiдтримував у людях у зовсiм неоптимiстичнi часи вiру в краще майбутне, абсолютно не пов’язуючи це iз державною полiтикою «Вперед! До перемоги комунiзму!» У сталiнськi часи це було присудом для митця. У хрущовську «вiдлигу» й у подальшi часи за це могли б вiдлучити вiд творчостi. Або ж поставити «пiд пiдозру», контролюючи та корегуючи кожен крок митця. Останне безпосередньо стосуеться Леонiда Бикова. І в цьому планi визначення Леонiда Бикова як аполiтичноi людини буде неточним. Вiн своею кiноакторською та кiнорежисерською творчiстю пiдривав офiцiоз iзсередини, не декларуючи цього.

Для кiнорежисера Леонiда Бикова: «Головне – за монтажем, ракурсом i панорамою не розхлюпати б душу! Менi здаеться, душа нашого народу ледь-ледь усмiхаеться. Навiть коли болить, усмiхаеться».

Його немае з ким порiвнювати – нi поставити поруч нарiвнi, нi вiдразу за кимось.

То в чому ж виявлялася «незвичайнiсть i глибока значущiсть» героiв Леонiда Бикова? Неповторнiсть його мистецькоi особистостi?..

* * *

В архiвах Музею Нацiональноi кiностудii iменi Довженка, Киiвського державного музею театру, музики i кiно, Музею Харкiвського академiчного украiнського драматичного театру iменi Шевченка, Музею iсторii Краматорська накопичилося багато документальних свiдчень про дiяльнiсть Леонiда Бикова.