Остап Вишня

Творчiсть Остапа Вишнi багата контекстами, асоцiацiями, навiть iнтонацiями, якщо авторську iнтонацiю можна вловити при читаннi, а це неважко зробити, адже у своiх творах письменник веде дiалог з читачем.

Життя Остапа Вишнi невiддiльне вiд його творчостi. І тут запитань бiльше, нiж вiдповiдей. Не робитиму вигляд, нiбито всi загадки життя i творчостi гуманiста, навiть iз висоти часу, можу розгадати. Буду точним у запитаннях – всi по сутi, i некатегоричним у вiдповiдях, iнколи супроводжуючи iх застереженнями – вiрогiдно, ймовiрно.

І не скидатиму з вагiв iсторii натякiв. Звернуся до спогадiв про Остапа Вишню, вони мають не тiльки документальну цiннiсть, але й емоцiйну принаднiсть. Торкнусь чуток i, побiжно, пересудiв. Адже у часи, коли далеко не все i не про все можна було сказати прямим словом, все це набувало значення. Не потрапити б у лабiринт загадок i здогадок…

Ви прочитаете вибранi сторiнки з творчостi Остапа Вишнi, почуете голоси письменникiв, поетiв, друзiв Остапа Вишнi i навiть тих, хто сприяв його вилученню з украiнського лiтературного процесу.

Цi голоси звучатимуть як пряма мова.

Разом з вами ми вiдкриемо маловiдомi сторiнки його життя i творчостi. Такого Остапа Вишню ви не знали…

* * *

Остап Вишня – я б назвав його представником украiнського недорозстрiляного Вiдродження 30-х рокiв минулого столiття у свiтi, де, «хто був нiким, та став усiм», а Украiна так i не вiдстояла своеi незалежностi, – перебував поперемiнно: то на вершинi всенародноi слави – янгол сатири i гумору, як називали його друзi з мистецького оточення; тодi його iм’я уперше стикнулося з iменем Сталiна… Щоправда, на радянському олiмпi вiн iснував без орденiв, медалей i лауреатств; то тричi перебуваючи на порозi смертi – нацiоналiст-недобиток, кулацький прихвостень, органiзатор терористичних актiв, як нарекли його критики – енкавееснi приспiшники.

Тодi його iм’я вдруге перетнулося з iменем Сталiна.

І так все життя: вiд пiднесення на радянський олiмп – до низвергнення у пiдвали Луб’янки.

Зрештою, одержав дозвiл, з великими застереженнями, на життя i творчiсть.

«Усе життя – гумористом! Господи! Збожеволiти можна вiд суму», – волав вiн у передсмертному щоденнику. В його життi було вiд чого збожеволiти. Яку ж силу волi, силу опору обставинам треба мати, щоб витримати все це. І не просто витримати, але й лишитись вiдданим своему призначенню.

Колишнiй урядовець Украiнськоi Народноi Республiки Павло Губенко був заарештований ВЧК у кiнцi 1919-го.