Остап Вишня

З’явився якось влiтку на побивку i вразив усiх пiдкресленою солдатською виправкою, супроводжуючи свою появу побрехеньками – ну, чим не бравий солдат Швейк, сказали б сьогоднi…

Фельдшер – це той, хто допомагае людям в бiдi, всiм, хто опинився на лiкарняному лiжку i потребував лiкарськоi допомоги, байдуже, хто вiн – бiдний, заможний, друг, незнайомець, випадковий стрiчний…

Що б не траплялось, а траплялось по-всякому, Павла не кидало почуття гумору – i це допомагало виживати i жити. Це у нього вiд батькiв.

Михайло Кiндратович помирав у сина на руках, i навiть тут його не зрадило почуття гумору. Ось вiн пiдписуе «духовний заповiт» (а офiцiйнi документи тодi обов’язково писались росiйською мовою), починаючи: «Я, Михаил Кондратович Губенко, при полном разуме и памяти завещаю жене и наследникам движимое и недвижимое. При сем…» Дiйшовши до цього мiсця, батько посмiхаеться i пiдписуе «духовний заповiт»: «…При сем руку приложил и ноги протянул Михаил Кондратович Губенко». Це були його останнi слова. А Павло «гостро вiдчував на долонях ще тепле батькове тiло». Батька не стало 1909 року на 58-му роцi життя…

Закiнчивши вiйськово-фельдшерську школу, екстерном здавши iспити за гiмназiю, Павло почав було здiйснювати свое давне бажання – вчителювати: вступив 1917 року на iсторико-фiлологiчний факультет Киiвського унiверситету. Та не тi були часи…

На межi двох свiтiв

Питання споконвiчне – бути чи не бути,

Шляхетнiсть духу в розпачi на роздорiжжi.

    Вiльям Шекспiр

Падiння царизму, розпад Австро-Угорськоi iмперii, а далi революцiйнi подii 1917–1919 рокiв стали знаменними для iсторii украiнськоi культури – поштовхом для могутнього пiднесення нацiонально-визвольного руху в Украiнi – жити по своiй волi, на своiй землi, у своiй незалежнiй державi. Самий тiльки перебiг подiй свiдчить про вище напруження духовних сил нацii.

4 березня 1917 року було обрано Центральну Раду Украiни. Президентом Украiни став iсторик Михайло Грушевський.

Нею прийнято чотири Унiверсали Центральноi Ради – як шлях Украiни вiд автономii у складi Росiйськоi держави до повноi незалежностi вiд Росii, як би там не складались подii, хто б там не перемiг – «червонi» чи «бiлi».

7 листопада 1917 року – у день Жовтневого перевороту – Центральна Рада приймае т. зв. III Унiверсал, згiдно з яким проголошувалась Украiнська Народна Республiка як автономна частина у складi федеративноi не-бiльшовицькоi Росii.