Григорій Косинка

“Ланки” не змiнило свого характеру, найвидатнiшi письменники цiеi (нерозбiрливо. – С. Г.) групи Г. Косинка, Б. Антоненко-Давидович, В. Пiдмогильний. Косинцi критика закидала куркульську iдеологiю (крiм двох-трьох творiв), Б. А.-Давидовичу – нацiоналiзм (особливо повiсть “Смерть” i збiрка нарисiв “Землею украiнською”), Пiдмогильному – фiлософськi i психологiчнi шукання антимарксiвського-буржуазного характеру. […]

Основний фронт революцiйноi лiтератури становлять ВУСПП, “Молодняк”, а так само “Плуг” i “Захiдня Украiна”.

Косинка Григорiй Михайлович (нерозбiрливо. – С. Г.) Тупий, надзвичайно скупий, загарбливий, пишаеться, гордуе молодшими, клясовiсть максимальна, полiтична неписьменнiсть […]

Надмiрно любить бiлiярд, грае щоденно. […]

Пiд машкарою байдужостi до сц. боротьби, намагаеться заховати своi клясовi симпатii до куркуля, що його iдеологiею перейнята вся К[осинчина] творчiсть. Вiдмежовуючись вiд соц. т[ематики] в своiх творах, вiн проте прикрашае куркуля, виспiвуе його, обдаровуе всiма ознаками сили.

Власницький i нацiоналiстичний свiтогляд приводять його до ненавистости до «чужих» (iнш. нацiй), що ii вiн прикривае, як i взагалi силкуеться приховати свое фашистське обличчя основною ознакою його свiтогляду – “об’ективiзмом”». (Арк. 10–12).

Невстановлений секретний спiвробiтник 28 травня 1928 р. повiдомляв, що секретар редакторату (вiн же автокефалiст) Косинка за вiдрядженням Наркомосу iде за кордон.

У липнi 1928 р. секретний спiвробiтник «Бузько» доповiдав спецорганам про стан справ на кiнофабрицi.

Буцiмто головний редактор Черняк «запросив до редакторства свого приятеля ЗАГУЛА, людину полiтично сумнiвну, а за секретаря став КОСИНКО; це глибоко переконаний представник реакцiйно-селянського, дрiбновласницького свiтогляду й прихований, але ж упертий i хитрий ворог радянськоi влади.

Я нi на хвилину не сумнiваюся в тому, що або вся його праця у ВУФКУ детально iнструктована контрреволюцiйною органiзацiею, або вiн мае загальну директиву – шкодити i виконуе ii на власне розумiння.

Нiби для того, щоб остаточно добити редакторат, уже напiвмертвий вiд повернення до колегiяльности, КОСИНКА заводить жорстокий бюрократизм, тяганину, iнерцiю, висовуючи принцип “як начальство накаже”, наiграним хохляцьким юмором ховаючи те, “що вiн усе робить не на жарт, а цiлком серйозно”» (Арк. 19–20).

Агент «Бiдовий» – чоловiк рiдноi тiтки по матерi Г. Косинки 23 лютого 1929 р. доносив IV слiдчому вiддiленню ДПУ про перебування Г. Косинки разом з Б.