Володимир Сосюра

Фененку, про що я довiдався майже через сорок рокiв.

Я одразу ж зателефонував доньцi покiйного лiкаря Оксанi Фененко й попросив пошукати в батькiвськiй бiблiотецi той унiкальний рукопис епохи тоталiтаризму.

За кiлька днiв я вже тримав у руках той рiдкiсний примiрник, який приховав поет i редактор О. Довгий, а зберiг лiкар М. Фененко. Тодi ж Оксана Фененко буквально приголомшила мене ще однiею знахiдкою в батькiвському архiвi, – вона принесла й подарувала для архiву В. Сосюри оригiнал iсторii його хвороби, яку вели лiкарi впродовж чотирьох останнiх днiв життя поета.

Їi зберiг i не передав до санаторного архiву лiкар i великий патрiот М. Фененко.

Отже, погортаемо цю фатальну iсторiю, яка не додасть жодного рядка до творчого спадку поета, але дещо скаже про роки, якi теж були фатальними в його життi.

5 сiчня 1965 р., напередоднi дня народження, В. Сосюра приiхав на лiкування до клiнiчного санаторiю «Конча-Заспа», що належав четвертому управлiнню МОЗ УРСР.

Пiд час прийому у хворого поета артерiальний тиск «зашкалював» до 230/120 мм.

У санаторно-курортнiй картцi, заповненiй лiкарем 28 грудня 1964 р., зазначено, що 25 вересня 1964 р. В. Сосюра перенiс iнфаркт мiокарда.

5 сiчня хворого оглянув лiкар М. Фененко, якому В. Сосюра поскаржився «на перiодичнi болi в зонi серця, деяку загальну слабкiсть». До iсторii хвороби було записано, що «на гiпертонiчну хворобу хворiе з 1951 року» – iз того найстрашнiшого року, коли поета за вiрш «Любiть Украiну» громили у всесоюзному масштабi.

Нагадаемо, що сталося це пiсля публiкацii в газетi «Правда» передовоi статтi «Против идеологических извращений в литературе», де було сказано, що пiд таким твором могли пiдписатися найлютiшi вороги народу Петлюра i Бандера. Твiр мали засуджувати скрiзь – у школах, ВНЗ, на пiдприемствах i навiть, як свiдчив тогочасний в’язень сталiнських концтаборiв Олександр Ковiнька, за колючим дротом.

Пiсля такого розгрому тиск кровi пiдвищувався до 250/140 i вище. «Особливо пiдвищувався тиск в 1959 роцi.

Тодi лiкувався близько трьох мiсяцiв в Ірпенi, а потiм – у «Кончi-Заспi». 1959 року перенiс iнфаркт мiокарда. Бували головнi болi та запаморочення».

Саме в тому 1959 роцi В. Сосюра продовжив пiсля тридцятирiчноi перерви роботу над поемою «Мазепа», активно працював над романом-трилогiею «Третя Рота».

М. Фененко в iсторii хвороби записав таке:

«25 вересня [1964 р. ] були сильнi болi за грудиною, серцебиття, високий тиск кровi, перебоi в ритмi серця.