Святослав

Але бiльшiсть з них – розпусники й п’яницi, бездари або звiрi в людськiй подобi: вони вбивали один одного, рiзали, труiли, топили, залили Соломонiв трон кров’ю.

Не такий уже, як декому уявлялось, був багатий i Константинополь. Імператори приходили й вiдходили, i пiсля кожного з них зменшувалось багатство Великого палацу, золото й срiбло його роздавалось, розкрадалось. Для того щоб зробити в якiйсь з палат прийом, доводилося вже стягати кадила, панiкадила, килими, посуд з iнших палат. Одяг iмператорiв, сановникiв його, чиновникiв, духiвництва давно уже був у зовсiм занедбаному станi.

Немарно ж посол франкський Лiутпранд писав своему королю про «убогу урочистiсть» Великого палацу.

І зараз, у той час, коли княгиня Ольга мандрувала по Константинополю, iмператор Костянтин не раз кликав до себе епарха мiста Льва, паракимомена Василя, великого папiю[97 - Великий папiя – головний розпорядник Великого палацу.] i разом з ними радився, як приймати княгиню Ольгу, через якi зали ii слiд провести, в яких палатах частувати, щоб вона, крий боже, не взнала правди про iмператорськi палаци.

9

І нарештi 8 вересня 957 року царевi мужi повiдомили княгиню Ольгу, що iмператор Костянтин наступного дня прийме ii з купцями й слами у Великому палацi.

9 вересня! У своiй келii, загинаючи палець за пальцем, княгиня Ольга пiдраховувала, скiльки ж то днiв проминуло вiдтодi, коли вона з лодiями своiми стала на Судi. Це були не тiльки днi, до них годилося додати ще й ночi, що збiльшувались, довшали, як збiльшувалась тривога, туга, обурення княгинi Ольги.

Але вона мовчала, терпiла, ждала. Імператора Костянтина, кажуть мужi, немае в столицi, iмператор приiхав, iмператор недужий… Сонце вставало над Перу i спускалось у голубi води Пропонтиди, у Суд приходили й поспiшали назад кораблi з усiх земель, тiльки лодii руськоi княгинi все стояли там i стояли, а в серцi у неi наростали розпач i образа.

Проте вона ждала немарно! 9 вересня, завтра, княгиня Ольга буде у Великому палацi, побачить iмператора, говоритиме з ним…

Для прийому княгинi Ольги призначена була Магнавра – Золота палата, у якiй звичайно приймали iноземних царiв i послiв.

За тим, щоб Магнавра була достойно прибрана, стежив великий папiя, всi дiетарii на чолi з примикарiем[98 - Дiетарii – помiчники великого папii; примикарiй – iхнiй начальник.], десятки лампiвникiв, прибиральникiв.