Святослав

Однак iмператор, як належало його особi, намагався не виказати своiх почуттiв, а тому стримано й холодно велiв логофету сказати пiвнiчнiй княгинi, що вiн дякуе за дарунки i приймае iх як знак любовi i дружби, якi здавна iснували й мусять iснувати мiж iмперiею i Руссю.

А потiм швидко, так швидко, що княгиня i ii сли навiть не помiтили, свiтло в каморi, де стояв трон iмператора згасло, i вiн сам зник, нiби його й не було.

Церемонiя у Золотiй палатi закiнчилась…

Але весь прийом у Великому палацi ще не був закiнчений.

Тiльки iмператор Костянтин зник iз Золотоi палати, княгиню Ольгу й ii почет оточили рiзнi урядовцi. Вони повели ii переходами, галереями в палату Юстинiана, де ждала iмператриця.

Із Золотоi палати до Юстинiана було зовсiм недалеко, якась сотня крокiв – через Левзiак, або й ще ближче – через галерею Сорока мученикiв i Дафну. Але княгиню Ольгу повели зовсiм iншим, довгим, шляхом – через галерею Триконха, Апсиду, через портик Золотоi руки, триклiн 19 акувiтiв, – безконечними переходами, галереями, нарештi через внутрiшнiй iподром палацу.

Це робилось, звичайно, навмисне. У всiх палатах, галереях, переходах, на колонах i арках, якi вони минали, почепленi були чудовi тканини, стояли золотi, емалевi й срiбнi амфори й вази, скрiзь висiла зброя – мечi, кольчуги, щити, а в багатьох мiсцях у скляних скринях лежали корони, хрести, царськi одежi…

Коли б хтось iз осiб, якi супроводжували княгиню Ольгу й ii почет, помилився i повiв iх не цим шляхом, а через iншi палати й галереi, – гостi з Русi здивувались би, побачивши бiднiсть i убозтво Великого палацу.

Але княгиню Ольгу вели примiщеннями, куди знесли багатство не тiльки Великого палацу, а й всього Константинополя. І це багатство вражало княгиню Ольгу, а особливо тих, що були на прийомi разом з нею.

Так вона потрапила нарештi до палати Юстинiана – однiеi з кращих палат у Великому палацi. Високу стелю, звiдки через вiкно потоками лилося свiтло, пiдтримували колони iз зеленого мармуру, по якому кращi майстри висiкли схожi на мереживо найтоншi узори; над колонами зробленi були мусii, що зображували iмператорiв колишнiх i iхнi подвиги.

В кiнцi палати, як i в Магнаврi, на високому, вкритому пурпуровими килимами помостi стояли два позолоченi крiсла, в одному з яких – посерединi – сидiла iмператриця Єлена, а праворуч вiд неi – невiстка ii, дружина iмператора Романа – Феофано.

І цариця Єлена, i ii невiстка одяглися для прийому якнайкраще.