Святослав

Усi дивились iй услiд, а Малуша хотiла взяти кухоль води, щоб дати напитись Пракседi.

– Вона, либонь, подавилась.

Ключниця Ярина похитала головою.

– Не треба… Вона не подавилась. Це не те, не те, Малушо!

Але вона так i не знала, що ж сталось з Пракседою, i Малуша цього не знала.

– Ти, Малко, про це не думай, – тiльки й промовила ключниця. – Працюеш ти i працюватимеш. На тобi ось ключi, пiди в клiтi, принеси веприни й борошна.

І вона дала Малушi ключi вiд клiтей.

2

Пiсля смертi Анта у життi любечан сталося щось значиме. На перший погляд здавалось, не змiнилося нiчого. Що могли важити життя й смерть однiеi людини – Анта чи когось iншого?!

У Любечi i навкруг у землях були бранi, що забирали багато смiливих, звитяжних людей, – а хiба це впливало на життя?

Над Любечем прокочувались важкi моровi хвороби, що косили безлiч люду, та й без того що не лiто загибали й загибали люди – хто в Днiпрi, хто на ловах, хто пiд деревом у лiсi, а хто – звичайною правдивою смертю.

І те, що Ант був старiйшиною, також нiбито нiчого не важило, бо вiн давно вже не робив суду людям, не вiн вiд роду свого, а княжi мужi збирали з Любеча дань, не вiн, а знову ж княжi мужi ставили уроки й устави, не вiн, а княжi мужi кликали людей на брань, робили суд i правду.

До Анта, коли вiн був живий, звертались тiльки тодi, коли треба було принести жертву богам, та ще на свята, якi водилось зачинати комусь iз старших. Ант умiв принести жертву, на святах вiн стояв попереду всiх iз посохом у руках i на коляду запалював коло, перший закликав весну. Проте в Любечi все менше й менше приносили жертв старим богам, все менш i менш людей збиралось на старi свята, бо багато любечан вже носили хрестики на шиi, а було ще багато й потайних християн – iм Ант з його старими поконами стояв на завадi.

І так було не тiльки в Любечi, айв усiх селах над Днiпром – нижче, де здавна сидiв рiд хоробричiв, вище – у сварогiв, що одвiку кували мечi, за Днiпром – у рудакiв, якi збирали на болотах руду, i на високих горах правого берега, де жив славетний рiд Турiв.