Святослав

Вiдомо всiм, як вони загартовують iх: летять на скажених конях супроти холодного повiтря. Але зараз аравiйськi гостi через толковинiв намагаються пояснити, що на цей раз iхнi мечi ще кращi, бо вони гартували iх у м’язах живих рабiв. І раби е тут, iх також привезли на торг. Смутнi засмаглi юнаки й дiвчата стоять недалеко вiд купцiв.

Товар вiддаеться за товар: пшеницю – за сiль, хутро – за оксамит, мед – за коней, i за пшеницю – хутро, мед, раби. Але про запас у заморських гостей е й драхми, диргеми, динари. У руських купцiв також е золото й срiбло – це гривнi, купи, рези – шматочки дорогоцiнного металу, нарiзанi з прута.

Крiм гостей та купцiв киiвських, на торгу повно людей. Куди ж пiти в городi Киевi, як не на торг? Сюди йдуть i iдуть на возах з Гори, тут е що обмiняти ремiсникам з передграддя. А коли убогий чоловiк з Подолу тiльки подивиться на торг – i то для нього добре!

І ходили на торзi у барвистих платнах з оксамиту, обояру[78 - Обояр – перський шовк.], атласу, iз тонкими мереживами вподовж пiл i золотими запонами, у чоботях на високих закаблуках iз червоного i зеленого хза, у шапках з мiховими оторочками, з чепами й гривнами бояри.

Ходили воеводи в покритих оксамитом гостроверхих шапках, з мечами бiля поясiв, у добрих чоботях. Дружинники – в гiршому одязi, в поршнях – тупоносих черевиках з довгими ремiнцями, що закручувались навкруг ноги. Ходили й простi, убогi люди – у сукманинi, серм’язi.

Бiля ж гречникiв i аравiйцiв, особливо там, де пахло парфумами, рум’янами й мастиками, де продавались рiзнi оздоби, шелестiв оксамит i адамашка[79 - Адамашка – тканина з Дамаска.

], вертiлися, присiдали, щебетали боярськi й воеводськi дочки, iнодi разом iз своiми матерями. Все iх тут вабило, все було миле, все хотiлось одягти на себе, всiм кортiло прикраситись.

Не тiльки заради цього приходили вони на торг. Одягнувши сукнi, саяни[80 - Саян – жiночий одяг.], кожушки з пiдпушкою, намиста, прикрасивши пальцi золотими перснями з камiнними приковинами, зав’язавши волосся обручами i почепивши колти та усерязi з дорогоцiнними ахатами й лолами[81 - Ахати й лоли – агати й рубiни.

], вони дивились на заморськi товари, але часто позирали i на воевод i дружинникiв, що, поклавши одну руку на меч, а другою закручуючи вуса, ходили i ходили мiж купцiв i рядiв.

3

Похитуючися на свiжiй хвилi, нижче Киева, у Вiтичевi, стоiть чимало лодiй, а мiж ними й тi, якi ще взимку готувались для княгинi. Туди ж прямували вiд города вози з усяким добром, iшли мужi.