На нашем сайте вы можете читать онлайн «На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку

Автор
Дата выхода
27 февраля 2020
Краткое содержание книги На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Станіслав Вінценз) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Станіслав Вінценз (1888—1971) розповідає про архаїчну народну культуру гуцулів, творення міфічного і магічного мислення на основі переконань про циклічну зміну часу і заперечення існування історії. Окрім основного оповідача, розповідь ведуть герої твору, часто реальні історичні персонажі. Особливу увагу автор приділив постаті Олекси Довбуша.
У трьох частинах книги («За голосом трембіти», «Лісові люди», «Історія слободи, або Кінець опришківства») розгортається багатокольорова мозаїка зі справжніх і легендарних персонажів, притч, пісень, етнологічних нарисів з Гуцульщини. Тут переплітаються різні жанри: поетична проза, легенда, публіцистика.
На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Бо десь там iз шиплячих трясовин, iз порослих зеленими лишайниками скельних оповзнiв, чи з проваль, iз плутанини корчуватих вiтроломiв (так повчають «примовляння») висовуються, легенько визирають, глипнуть оком – i знову чаяться – чигаючи на якесь необережне слово, чатують, чекаючи на чиесь пiдбурювання, – упирячi сили. Бешкетнi, насмiшкуватi або страшнi, з вижертими лицями, з випущеними кишками упириська, що несуть хвороби, страждання, тугу i смерть. Інодi вони страшнiшi за тих ворогiв свободи, якi звiдкись приносять у гори утиски, кров та бiди.
А ще десь пiд верхами у Чорногорi, у найглибших гiрських глухоманях, спочивають по-королiвськи у сховах башт i веж, у коморах i в ложах, викутих велетами, велетенськi орли – сили грiзнi, але благороднi, часом навiть начебто й милосерднi. Сили ватроокi, хмарокрилi, громоголосi. Спочивають – до пори. З вiконець скельних веж, iз галерей, з нарiжних башт, що висять над прiрвами, час вiд часу тiльки блиснуть вогнистi очi, долине далекий гул.
Малослiвна й мовчазна людина чуе такi рiзноманiтнi розмови, про якi йому навiть не снилося. Той, що мало бував свiтами мiж людьми, тут на самотi набувае ввiчливих манер. Найретельнiше дбае про молитви й обряд, пильнуе, щоб не вимовити в безлюднiй тишi брудного слова, слова недоречного, щоб рiзким рухом, а то й думкою не розбудити, не сполохати «чогось».
Інодi такий, що не надто переймався дiвчатами, сидячи отак сам-один мiсяцями, почне за якоюсь тужити, i тодi може якимось одним зiтханням чи сумним вигуком накликати летку, мов птах, крилату мару – зiткану з зеленого свiтла Нявку, неземну кохану, яка весь цей свiт покаже йому буденним i нудним, i веде його нiжно – через дно провалля – у засвiти.
А ще, коли з часом сповниться бажанням i дозволить жазi точити серце, викличе цим жадiбну до пестощiв, ненаситну небезпечну коханку – Лiсну, вродливу, але з нутрощами, вiдкритими ззаду, вiд якоi, навiть коли вернеться вiн до людей, хiба смерть його порятуе.
Навiть спокiйному, лагiдному чоловiковi, якого не терзають бажання, також загрожують ворожi напастi й наслання. Вiн ходить iз перестрахом, нiби з тiнню, готовий вiдбити раптовий, хитро пiдготований, несхибно нищiвний напад. Вiн вчиться бути надзвичайно обережним. Мелькне якийсь вовк бiля хати. Слiду не залишить. Чи то вовк? Зiрка така ясна з’явиться, якоi досi не бачив.




