Бій з демоном: Гельдерлін, Кляйст, Ніцше

Бiй з демоном: Гельдерлiн, Кляйст, Нiцше

Stefan Zweig

Зарубiжнi авторськi зiбрання

У книжцi «Бiй з демоном: Гельдерлiн, Кляйст, Нiцше» С. Цвейг розповiдае про трьох ключових творцiв, провiсникiв XX столiття, якi, мабуть, вплинули на сучасне розумiння мистецтва, творчостi, релiгii чи не бiльше за всiх iнших.

«Цi три героiчних образи – Гельдерлiн, Кляйст i Нiцше – навiть у зовнiшнiй долi виявляють разючу подiбнiсть: так, нiби для них був складений один гороскоп. Всi трое гнанi якоюсь надпотужною… надприродною силою iз затишного «я» в згубний циклон пристрастi i передчасно закiнчують свiй шлях в жахливому потьмареннi розуму, в смертоносному сп'янiннi почуттiв – божевiллям або самогубством.

Не пов'язанi зi своею епохою, не зрозумiлi своiм поколiнням, блиснувши, немов метеорит, вони мчать у нiч свого призначення… Вони самi пiд владою, вони… одержимi вищою силою, силою демонiчною…» – так автор говорить про своiх героiв.

Украiнською друкуеться вперше.

У форматi PDF A4 збережений видавничий макет.

Стефан Цвейг

Бiй з демоном: Гельдерлiн, Кляйст, Нiцше

© О. В. Черевко, переклад украiнською, 2021

© О. А. Гугалова-Мешкова, художне оформлення, 2021

© Видавництво «Фолiо», марка серii, 2015

* * *

Професоровi Зигмунду Фрейду, збудливому розуму, проникливому збирачевi образiв, присвячую цей тризвук образотворчих дослiдiв

Я люблю тих, хто не вмiе жити. Вони не йдуть зi свiту, але переходять свiт.

    Нiцше

Чим важчий шлях смертного до свободи,

Тим сильнiше вiн б’е по наших струнах.

    Конрад Фердинанд Мейер

У цiй книзi, як i в попереднiй трилогii «Три майстри», знову об’еднанi за ознакою внутрiшньоi спiльностi портрети трьох поетiв; однак це внутрiшне об’еднання зводиться лише до порiвняння iхнiх образiв. Я не шукаю формулу духовного: я вiдтворюю форму духу. І, свiдомо поеднуючи в книзi кiлька таких образiв, дотримуюся взiрця художника, який пiдшукуе для своiх картин таке примiщення, де свiтло так поеднуе контрасти, що вирiзняе приховану аналогiю типажiв.

Порiвняння завжди видаеться менi плiдним i навiть бiльше – творчим началом, i я охоче користуюся ним як методом, тому що його можна застосовувати без насильства. Воно збагачуе так само, як формула об’еднання, воно пiдносить всi цiнностi, приносить одкровення, що стають несподiваним рефлексом, i створюе глибину перспективи, наче рама навколо портрета.