Месмер. Бейкер-Едді. Фройд. Лікування і психіка

Епоха, коли вiн виступив, саме тому, що вона так величаво пишалася розумом, повнiстю позбавлена будь-якоi iнтуiцii: це (знову за Шопенгауером) – надрозумна епоха просвiтництва. За темною свiдомiстю побожного середньовiччя, що жило в неясних сподiваннях, з’явилася поверхова свiдомiсть енциклопедистiв[23 - Енциклопедисти – французькi фiлософи-просвiтителi, письменники, вченi (Вольтер, Гельвецiй, Гольбах, Кондiльяк, Монтеск’е, Руссо i багато iнших), якi створили з iнiцiативи Д. Дiдро i Ж. Л. д’Алам- бера багатотомну «Енциклопедiю, або Тлумачний словник наук, мистецтв i ремесел» (1751–1780) i здiйснили величезний вплив на умонастроi мас напередоднi Великоi Французькоi революцii (1789–1794).

], цих усезнайок – так точно за змiстом слiд було б перекласти це слово – грубоматерiалiстична диктатура Гольбахiв[24 - Поль Анрi Гольбах (1723–1789) – французький фiлософ-просвiтитель, один iз авторiв «Енциклопедii», виступав з критикою релiгiйного свiтогляду й феодальноi форми власностi.], Ламетрi[25 - Жульен Офре де Ламетрi (1709–1751) – французький фiлософ, лiкар. За антирелiгiйну спрямованiсть його книги «Природна iсторiя душi» (1745) i «Людина-машина» (1747) зазнали публiчного спалення.], Кондiльякiв[26 - Етьен Бонно де Кондiльяк (1715–1780) – французький фiлософ-просвiтитель, член Французькоi академii, один iз основоположникiв асоцiативноi психологii. У двотомному «Трактатi про вiдчуття» (1754) розвинув сенсуалiстичну теорiю пiзнання, згiдно з якою вiдчуття людини розглядаються як основа знань про свiт.], якiй всесвiт уявлявся цiкавим, але механiзмом, який потребуе покращення, а людина – всього лише курйозним мислячим автоматом. Повнi самовдоволення, бо вони вже не спалювали вiдьом, визнали добру стару Бiблiю нехитрою дитячою казкою й вирвали у Господа Бога блискавку за допомогою громовiдводу[27 - Громовiдвiд – блискавичник, винайдений американським вченим, публiцистом i державним дiячем Бенджамiном Франклiном (1706–1790). Франклiн – один iз авторiв Декларацii незалежностi (1776) й Конституцii США (1787). Виступав проти релiгiйного догматизму, за вiротерпимiсть, свободу совiстi й «природну релiгiю», що обмежуе функцii Бога актом створення свiту.] Франклiна, – цi просвiтителi (i iх убогi нiмецькi послiдовники) оголосили безглуздими вигадками все, чого не можна схопити пiнцетом i вивести iз потрiйного правила, вимiтаючи таким чином разом з марновiрством навiть найменше зернятко мiстики з прозорого, як скло (i, як скло, ламкого), всесвiту свого фiлософського словника.