Месмер. Бейкер-Едді. Фройд. Лікування і психіка

Якби я дiяв iнакше, то до тваринного магнетизму поставилися б, як до моди. Кожен би намагався блиснути ним i знайти в ньому бiльше або менше за те, що вiн дiйсно в собi мiстить. Ним стали б зловживати, i користь його перетворилася б у проблему, вирiшення якоi було б, можливо, лише через кiлька столiть».

Чи можуть бути цi слова мовою шарлатана, вигадками й базiканням людини нечесноi? Звичайно, у гучному зверненнi колишнього скромного прохача звучить уже нотка окриленостi: Месмер вперше говорить мовою успiху.

Бо саме в цi останнi мiсяцi його метод лiкування нервових хвороб навiюванням знайшов серйозних прихильникiв i впливових союзникiв, i перш за все вiдкрито став на його бiк Шарль Делон, лейб-медик графа д’Артуа[61 - Граф д’Артуа (1757–1836) – брат французького короля Людовiка XVI, пiсля реставрацii монархii правив пiд iм’ям Карла X (1824–1830).], що випустив брошуру. Це вiдкривае Месмеру шлях до двору; у цей час одна з придворних дам Марii Антуанетти, яку Месмер зцiлив вiд паралiчу, виступае перед своею володаркою на користь того, хто допомiг iй. Вище дворянство: мадам Ламбаль[62 - Мадам Ламбаль, Марiя-Тереза-Луiза (1749–1792) – придворна дама й подруга королеви Марii Антуанетти, яка була страчена пiд час Французькоi революцii.], принц Конде[63 - Принц Конде, Луi Анрi Жозеф (1756–1830) – один iз принцiв кровi, вiдiгравав помiтну роль при дворi французького короля Людовiка XVI.], герцог Бурбон[64 - Герцог Бурбон (Луi Жозеф) (1736–1818) – батько принца Конде Луi Анрi, генерал в армii Людовiка XV, згодом воював проти революцiйних вiйськ. ], барон Монтеск’е[65 - Барон Монтеск’е (пом. 1822 р.) – онук вiдомого французького фiлософа Шарля Луi Монтеск’е (1689–1755), учасник вiйни за незалежнiсть у Пiвнiчнiй Америцi (1775–1783).] й особливо герой дня, молодий маркiз Лафайет[66 - Маркiз Лафайет Марi-Жозеф Поль (1757–1834) – французький полiтичний дiяч, брав участь у Пiвнiчнiй Америцi у вiйнi американських колонiй за свою незалежнiсть, отримав звання генерала американськоi армii. У 1780 р. повернувся до Францii, його зустрiли, як героя. Пiсля взяття народом Бастилii в 1789 р. був призначений начальником нацiональноi гвардii. Пiсля повалення монархii (1792) втiк до Голландii, потрапив до рук австрiйцiв i був ув’язнений. За часiв Наполеона I повернувся до Францii.] висловлюються з натхненням на користь його вчення.