Месмер. Бейкер-Едді. Фройд. Лікування і психіка

Уже не в гаях друiдiв[83 - Друiди – жерцi у стародавнiх кельтiв Галлii, Британii та Ірландii, становили панiвну верству кельтського суспiльства, вiдiгравали велику роль у полiтичному життi кельтiв, здiйснювали релiгiйнi обряди жертвоприношення й виконували судовi функцii.], не в печерах феми[84 - Суд Фема – таемний суд у середньовiчнiй Нiмеччинi.] i кухнях вiдьом шукають романтики романтичного i надзвичайного, а в цих нових пiдмiсячних дiлянках мiж сном i дiйснiстю, мiж волею й вимушеною малодушнiстю.

З усiх нiмецьких письменникiв найбiльше заворожений цiею «тiньовою стороною природи» найсильнiший, найдалекогляднiший – Генрiх фон Кляйст[85 - Генрiх фон Кляйст (Клейст) (1771–1811) – нiмецький письменник i драматург, у творах якого iррацiонально-романтичне переплiталося з реальним. Покiнчив життя самогубством. Кляйсту присвячений один з есеiв трилогii С. Цвейга «Бiй з демоном».]. За своею природою його завжди тягне до всякоi безоднi, вiн цiлком вiддаеться радостi творчо опускатися в цi глибини й художньо вiдображати найзапаморочливiшi стани на кордонi мiж сном i дiйснiстю. Одним помахом з властивою йому iмпульсивнiстю проникае вiн одразу аж до глибинних таемниць психопатологii. Нiколи не був сутiнковий «стан зображений генiальнiше, нiж в «Маркiзi О.», нiколи явища сомнамбулiзму не вiдтворено настiльки досконало з клiнiчноi точки зору i водночас диференцiйовано, як у «Кетхен фон Гейльброн» i в «Принцi Гамбурзькому». У той час як Гете, тодi вже обережний, лише здалеку, зi стриманою цiкавiстю стежить за новими вiдкриттями, романтична юнiсть бурхливо, впритул до них пiдступае. Ернст Теодор Амадей Гофман[86 - Ернст Теодор Амадей Гофман (1776–1822) – нiмецький письменник-романтик, композитор, художник. У своiй лiтературнiй творчостi звертався до свiту фантастики, таемничих явищ у людськiй психiцi й природi. Автор чотиритомника «Серапiоновi брати» (1819–1821), двотомника «Елiксир диявола», романтичноi опери «Ундiна» та iнших лiтературних i музичних творiв. ], Тiк i Брентано[87 - Франц Брентано (1838–1917) – нiмецький фiлософ. У своему вченнi провiв межу мiж фiзичними й психiчними феноменами, ввiв поняття iнтенцiональностi (спрямованостi свiдомостi на щось). Ідея iнтенцiональностi розглянута в його роботi «Психологiя з емпiричноi точки зору» (1874).], у фiлософii Шеллiнг[88 - Фрiдрiх Вiльгельм Йозеф Шеллiнг (1775–1854) – нiмецький фiлософ, представник нiмецького класичного iдеалiзму.