Месмер. Бейкер-Едді. Фройд. Лікування і психіка

Розглядав природу як форму несвiдомого життя розуму, особливу увагу у своему вченнi придiляв проблемам становлення й розвитку свiдомого «я», вiдносин мiж свiдомими й несвiдомими процесами, теоретичнiй та морально-практичнiй дiяльностi людини, iнтелектуальнiй та естетичнiй iнтуiцii, фiлософським i релiгiйним свiтоглядам. Найбiльш важливi з його робiт: «Система трансцендентального iдеалiзму» (1800), «Фiлософiя мистецтва» (1802–1803), «Фiлософiя i релiгiя» (1804), «Фiлософськi дослiдження про сутнiсть людськоi свободи» (1809).

], Гегель[89 - Георг Вiльгельм Фрiдрiх Гегель (1770–1831) – нiмецький фiлософ, представник нiмецькоi класичноi фiлософii, який створив на об’ективно-iдеалiстичнiй основi систематичну теорiю дiалектики. Переосмислюючи всi сфери культури й людськоi цивiлiзацii, висунув вчення, згiдно з яким розвиток свiту й людини вiдтворюе рiзнi стадii самопiзнання «свiтового духу». Його перу належать такi роботи, як: «Феноменологiя духу» (1807), «Наука логiки» (1812), «Фiлософiя права» (1821) та iн. ], Фiхте[90 - Йоганн Готлiб Фiхте (1762–1814) – нiмецький фiлософ. В основi його фiлософii лежать уявлення про дiяльну природу людини, автономiю волi як унiверсального початку буття, реальнiсть як продуктi дiяльностi «я», iсторiю людства як процесi розвитку вiд несвiдомого до свiдомого розуму.] з усiею пристрастю приеднуються до цього вчення, що обiцяе переворот, Шопенгауер вбачае в месмеризмi вирiшальний аргумент на користь доказуваного ним примата волi над чистим розумом. У Францii Бальзак в «Луi Ламберi», найкращiй зi своiх книг, дае просто-таки бiологiю свiтотворчоi сили волi й скаржиться, що не всi ще перейнялися величчю месмерiвського вiдкриття – «настiльки значного i так мало ще оцiненого». По iншу сторону океану Едгар Аллан По[91 - Едгар Аллан По (1809–1849) – американський письменник, поет i критик. Один iз родоначальникiв детективноi новели й теорii «мистецтва для мистецтва». ] створюе в кристалiчнiй ясностi класичну новелу гiпнозу. Ми бачимо: всюди, де наука робить пролом у похмурiй стiнi вселенськоi таемницi, негайно ж спрямовуеться, як яскраве свiтло, фантазiя поетiв й оживляе нововiдкритi сфери образами i явищами; завжди – i Фройд е тому приклад у нашi днi – з оновленням психологii виникае й нова психологiчна лiтература.