Месмер. Бейкер-Едді. Фройд. Лікування і психіка

І якби кожне слово, кожна теорiя, кожна думка Месмера стократ була невiрною (що вельми сумнiвно), то все ж вiн бiльш творчо, нiж усi вченi й дослiдники його епохи, вказав шлях новоi та давно необхiдноi науки тим, що привернув увагу найближчого поколiння до таемницi психiки.

Дверi вiдчиненi, свiтло спрямовуеться в простiр, який нiколи ще не освiтлювався чиеюсь свiдомою волею. Але вiдбуваеться те, що завжди: як тiльки де-небудь вiдкриваеться доступ до нового, як разом iз серйозними дослiдниками проникае туди ж цiла зграя мрiйникiв, дурнiв, шарлатанiв i просто зацiкавлених людей.

Бо священним i разом з тим небезпечним чином притаманна людству помилка, що воно одним поривом i стрибком може переступити межi земного й долучитися до свiтовоi таемницi. Якщо сфера пiзнання вiдкриваеться для нього хоч трiшечки, то воно в самовпевненому своему невдоволеннi вже сподiваеться, що в його руках разом iз цим одиничним знанням i ключ до цiлого. Так i тут. Як тiльки було вiдкрито й оприлюднено факт, що в станi штучного сну загiпнотизований може вiдповiдати на запитання, починають вiрити, що медiум може вiдповiдати на всi запитання. З вельми небезпечним поспiхом люди, якi бачать увi снi, оголошуються ясновидцями, сон наяву ототожнюеться з пророчим сном. Вважають, що в такiй завороженiй людинi прокидаеться iнше, бiльш глибоке, так зване «внутрiшне вiдчуття». «У магнетичному ясновидiннi той дух iнстинкту, який направляе пташку за море до невiдомих краiн, який спонукае комаху до пророчоi дii в iм’я потомства, ще не народженого, знаходить зрозумiлу мову; вiн дае вiдповiдi на нашi запитання» (Шуберт[92 - Готгiльф Генрiх Шуберт (1780–1860) – нiмецький фiлософ, психолог i лiкар. Вiдрiзнявся схильнiстю до мiстики й псевдонаукових фантазiй. До його робiт, зокрема до книги «Символiзм сновидiнь» (1814), апелювали З. Фройд i С. Цвейг.]). Гарячi прихильники месмеризму оголошують дослiвно, що в станi кризи сомнамбули можуть бачити майбутне, iхнi почуття можуть загострюватися в будь-якому напрямку, на будь-яку вiдстань. Вони можуть провiщати й передбачати, бачити в цьому станi, завдяки iнтроспекцii (особливий вид самоспоглядання) крiзь свое й чуже тiло й безпомилково визначати таким способом хвороби. Знаходячись у трансi, вони, нiколи не навчаючись, можуть говорити латиною, iвритом, арамейською й грецькою, називати невiдомi iм iмена, жартома вирiшувати найскладнiшi завдання.