Марія Стюарт

Їй не до вподоби простi, природнi, розумнi вирiшення, труднощi – найбiльша насолода для неi, чвари – ii стихiя. Невдовзi католицька партiя, вдаючись до прихованих махiнацiй, починае думати, чи не було б краще дитину – яка може лише гугукати i всмiхатися – вiддати синовi французького короля, а не англiйського, а коли Генрiх VIII помер, схильнiсть дотримуватися договору стала вже дуже невелика. Але тепер англiйський регент Сомерсет вiд iм’я неповнолiтнього короля Едварда вимагае передачi дiвчинки-нареченоi в Лондон, а коли Шотландiя вiдмовилася, дав армii наказ вирушати, щоб лорди почули едину мову, яку поважали: насильство.

10 вересня 1547 року в битвi – радше побоiщi – пiд Пiнкi-Клеф шотландське вiйсько було розбите, понад десять тисяч полеглих укривали землю. Марiя Стюарт не дожила ще й до п’ятого року, як кров через неi проливали вже рiчками.

Тепер Шотландiя лежить перед англiйцями безборонна й вiдкрита. Але в сплюндрованiй краiнi навряд чи можна щось пограбувати, для Тюдорiв там, власне, е тiльки одна коштовнiсть: дитина, що втiлюе собою корону i право на корону.

Проте, довiвши до вiдчаю англiйських шпигунiв, Марiя Стюарт раптом безслiдно зникае з замку Стерлiнг, нiхто навiть у найближчому колi не знае, де заховала ii королева-мати. Адже гнiздо, де був би безпечний притулок, обрали напрочуд добре: вночi та у великiй таемницi через одного цiлком надiйного слугу дитину вивезли в монастир Інчмагом, що стоiть, прихований бездорiжжям, на острiвцi в озерi Ментiт, “dans le pays des sauvages”, «у краiнi дикунiв», як повiдомляв французький посол. Жодна стежка не веде до того романтичного мiсця, неоцiненний вантаж човном доправили на берег острова, де знайшли собi притулок побожнi ченцi, якi нiколи не покидали монастиря. Там, абсолютно прихована, вiдокремлена вiд збудженого i неспокiйного свiту, несвiдома дитина живе в затiнку подiй, тим часом як дипломатiя над краiнами й морем заклопотано тче ii долю. Адже на сцену вже грiзно виходить Францiя, щоб запобiгти цiлковитому англiйському поневоленню Шотландii. Генрiх II, син Франциска I, посилае могутнiй флот, i генерал-лейтенант французького допомiжного корпусу просить вiд iм’я короля руки Марii Стюарт для його сина i наступника трону Франциска. Доля дитини змiнилася за одну нiч завдяки полiтичному вiтру, що несамовито i войовниче бурхае над Ла-Маншем: маленькiй доньцi Стюартiв судилося тепер бути замiсть королеви Англii королевою Францii.