Марія Стюарт

Протягом рокiв, поки Марiя Стюарт, нi про що не здогадуючись, тiшилася щастям у Францii, Реформацii вдалося переможно проникнути в Шотландiю. Через двiр i замок, через села i мiста, через клани й родини проходить тепер страхiтливий розлам: одна частина аристократii протестантська, друга – католицька, мiста прихилилися до новоi вiри, села дотримуються староi, клан стоiть проти клану, поколiння проти поколiння, i ненависть обох сторiн усякчас роздмухують фанатичнi священики i полiтично пiдтримують iноземнi держави.

Але найбiльша небезпека для Марii Стюарт полягае в тому, що якраз наймогутнiша i найвпливовiша частина аристократii перебувае у ворожому таборi, в таборi кальвiнiстiв: адже нагода загарбати багатi церковнi маетностi дивом подiяла на цю пожадливу до влади бунтiвливу зграю. Нарештi лорди мають чудовий псевдоморальний привiд повстати проти своеi володарки як оборонцi iстинноi церкви, як “Lords of the Congregation”, i для цього опору вони щоразу знаходять в Англii вже готового помiчника. Загалом ощадлива Єлизавета пожертвувала понад двiстi тисяч фунтiв стерлiнгiв, щоб, удавшись до повстань i военних походiв, вирвати Шотландiю в католикiв Стюартiв, тож i тепер пiсля врочисто укладеного миру велика частина пiдданих Марii Стюарт потай перебувае на утриманнi англiйськоi королеви. Марiя Стюарт тепер могла б одним ударом вiдновити рiвновагу, якби й сама навернулася до протестантськоi вiри, до чого ii найенергiйнiше спонукала частина радникiв. Але Марiя Стюарт з роду Гiзiв. Вона походить iз родини несамовитих оборонцiв католицизму i сама, хоч i не фанатично побожна, все-таки невiдступно та ревно дотримуеться вiри батька-матерi й предкiв. Вона нiколи не вiдступить вiд своiх переконань i навiть у крайнiй небезпецi вiдповiдно до своеi смiливоi вдачi краще обере вiчну боротьбу, нiж бодай одну боягузливу дiю всупереч своему сумлiнню. Внаслiдок цього виник незцiленний розкол мiж нею i аристократiею; завжди небезпечно, коли володар дотримуеться iншоi релiгii, нiж його пiдданi. Бо мiж такими гострими протилежностями терези не можуть коливатися вiчно, коли-небудь усе мае вирiшитись, i Марii Стюарт лишаеться, власне, тiльки один вибiр: або стати господарем Реформацii, або загинути вiд неi.