Марія Стюарт

Невпинна суперечка мiж Лютером, Кальвiном i Римом унаслiдок дивовижноi випадковостi драматично вирiшилася саме в ii долi; особиста боротьба мiж Єлизаветою i Марiею Стюарт, мiж Англiею i Шотландiею вирiшила – саме тому вона така важлива – й результат боротьби мiж Англiею та Іспанiею, мiж Реформацiею i Контрреформацiею.

Ця сама по собi фатальна ситуацiя обтяжена обставиною, що релiгiйний розкол дiйшов i до родини Марii Стюарт, до ii замку, до кiмнати нарад. Їi единокровний брат Джеймс Стюарт, граф Морей, цей найвпливовiший чоловiк Шотландii, якому вона змушена довiрити провадження державних справ, – рiшучий протестант i патрон тiеi kirk, яку вона, ревна католичка, мае проклинати як ересь.

Вiн першим ще чотири роки тому поставив пiдпис пiд присягою покровителiв, “Lords of Congregation”, якi зобов’язалися «зректися вчення сатани, його забобону та поклонiння iконам i вiднинi проголосити себе його вiдвертим ворогом». Та сатанинська релiгiя (“Congregation of Satan”), якоi вони зрiкаються, – не що iнше, як католицька вiра, отже, вiра Марii Стюарт. Тому мiж королевою i регентом вiд самого початку виникае розкол у сферi останнiх, найiстотнiших поглядiв на життя, i такий стан не обiцяе миру. Адже в глибинах серця королева мае лише одну думку: придушити Реформацiю в Шотландii, а ii регент i брат – лише одне прагнення: утвердити ii в Шотландii як едину панiвну релiгiю. Така гостра протилежнiсть переконань мае при першiй нагодi неминуче призвести до конфлiкту.

Джеймсу Стюарту судилося бути однiею з найвирiшальнiших постатей у драмi Марii Стюарт, доля приготувала йому велику роль, i вiн умiе майстерно грати ii.

Син того самого батька, але вiд його багаторiчного любовного зв’язку з Маргрiт Ерскiн, донькою однiеi з найшляхетнiших родин Шотландii, вiн, здаеться, завдяки своiй королiвськiй кровi й не меншою мiрою завдяки залiзнiй енергii самою природою покликаний бути найгiднiшим спадкоемцем корони. Тiльки слабкiсть полiтичноi позицii змусила свого часу Якова V вiдмовитись вiд законного шлюбу з коханою ледi Ерскiн i задля змiцнення своеi влади та фiнансiв укласти шлюб iз французькою принцесою, матiр’ю Марii Стюарт. Тож цього честолюбного королiвського сина гнiтило тавро нешлюбного народження, яке назавжди загородило йому шлях до трону. Навiть якщо на прохання Якова V папа прилюдно визнав у ньому разом iз п’ятьма iншими нешлюбними дiтьми його батька королiвську кров, Морей, незважаючи на це, був бастардом, що не мiг мати нiяких претензiй на батькiв трон.