Час second-hand (кінець червоної людини)

Що ще? Субординацiя, як в армii… Шлях нагору повiльний, зi щабля на щабель: лектор райкому партii, потiм – завiдувач парткабiнету… iнструктор… Третiй секретар… другий секретар… Я всi щаблi за десять рокiв пройшла. Це зараз молодшi науковi спiвробiтники i завлаби кермують краiною, голова колгоспу чи електрик стае президентом. Замiсть колгоспу – одразу краiна! Це трапляеться тiльки пiд час революцii… (Запитання – чи то до мене, чи то до себе.) Не знаю, як назвати те, що вiдбулося в дев’яносто першому…

Революцiя чи контрреволюцiя? Нiхто не намагаеться навiть пояснити, в якiй краiнi ми живемо.

Яка в нас iдея, крiм ковбаси? Що будуемо… Ідемо вперед – до перемоги капiталiзму. Так? Сто рокiв лаяли капiталiзм: страховище… монстр… А тепер пишаемося, що в нас буде, як у всiх. Якщо станемо як усi, кому ми будемо цiкавi? Народ-богоносець… надiя всього прогресивного людства… (Іронiчно.) Про капiталiзм у всiх таке ж уявлення, як нещодавно про комунiзм. Мрii! Судять Маркса… звинувачують iдею… Ідея-вбивця! А я звинувачую виконавцiв. У нас був сталiнiзм, а не комунiзм. А зараз анi соцiалiзму, анi капiталiзму. Анi схiдноi моделi, анi захiдноi. Анi iмперii, анi республiки. Бовтаемося, як… Промовчу… Сталiн! Сталiн! Ховають його… ховають… А закопати нiяк не виходить. Не знаю, як у Москвi, а в нас його портрети ставлять пiд лобову шибу в автомобiлях. В автобусах. Далекобiйники особливо його люблять. У мундирi генералiсiмуса… Народ! Народ! А що народ? Народ сам про себе сказав: iз нього й дубина, й iкона. Як iз дерева… Що зробиш, те й буде… Хитаеться наше життя мiж бараком i бардаком. Зараз маятник посерединi… Пiвкраiни чекае на нового Сталiна. Ось прийде вiн i дасть усьому лад… (Знову мовчить.) У нас… звiсно… в райкомi теж було багато розмов про Сталiна. Партiйна мiфологiя. Їi передавали з поколiння в поколiння. Усi полюбляли розмови про те, як жили за Хазяiна… Сталiнськi порядки були такi: наприклад, завiдувачам секторiв ЦК розносили чай iз бутербродами, а лекторам – просто чай. Запровадили посаду заступника завiдувача сектору. Як бути? Їм вирiшили подавати чай без бутербродiв, але на бiлiй серветцi. Уже вони вiдзначенi… Дiсталися на Олiмп до богiв, до героiв. Тепер треба протиснутися до мiсця бiля корита… Так було i за Цезаря, i за Петра Першого. І так буде завжди. Помилуйтеся своiми демократами… Взяли владу й одразу – куди? До годiвницi. До рога достатку. Годiвниця прикiнчила не одну революцiю.