На нашем сайте вы можете читать онлайн «Час second-hand (кінець червоної людини)». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Час second-hand (кінець червоної людини)

Автор
Дата выхода
23 сентября 2020
Краткое содержание книги Час second-hand (кінець червоної людини), аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Час second-hand (кінець червоної людини). Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Светлана Алексиевич) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Поставши на уламках СРСР, Російська нова іімперія не поспішала прощатися зі своїм минулим, яке, крім усього, чинило диявольський опір новому часові. З цього й виникла перехідна епоха, яку Світлана Алексієвич слушно охрестила періодом second-hand.
«Час second-hand» – це монологи людей, яким «пощастило» жити у СРСР та у період його розпаду. З цих одкровень – від замиловано-ностальгійних до страхітливо-муторних – і складається мозаїчний портрет «радянської людини», яка, незважаючи на складнощі тодішнього життя – переслідування з боку влади, ідеологічний пресінг, аскетичний побут, – більшою мірою сумує за тим часом і досить рідко замислюється над ціною тієї «величі». Ці монологи пересичені людським стражданням, фізичним та душевним болем, хворобливою тугою за втраченим, прагненням пожалітися на тяжку долю, розчаруванням у сьогоденні і романтизацією якогось нездійсненого минулого.
Разом зі своїми героями письменниця показує, що період єльцинської демократії був ширмою, що глибоких соціальних перетворень не відбулося. І радянська система зажадала продовження в іншому монстрові…
Час second-hand (кінець червоної людини) читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Час second-hand (кінець червоної людини) без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
У мене в кабiнетi одна з членiв комiсii пiдiйшла до вiкна й демонстративно розiрвала штору. Щоб я додому ii не забрала, чи що? Боже мiй! Змусили вiдкрити сумочку… Через кiлька рокiв я зустрiла на вулицi цю матiр п’ятьох дiтей. Навiть iм’я ii зараз згадала – Галина Авдей. Я ii запитала: «Отримали ви квартиру?». Вона насварилася кулаком убiк будiвлi обласноi адмiнiстрацii: «І цi негiдники мене обдурили». Далi… Далi – що? На виходi з будiвлi райкому на нас чекав натовп: «Комунiстiв – пiд суд! Тепер iх – у Сибiр!», «Узяти б зараз кулемети й шарахнути по вiкнах».
Увесь час було вiдчуття… неначе чую за спиною: у-у-у… Не лише я так жила… У школi до дочки нашого iнструктора пiдiйшли двi дiвчинки з ii класу: «Ми з тобою дружити не будемо. Твiй тато в райкомi партii працював». – «Мiй тато хороший».
Що рятувало? Рятували дзвiнки… Дзвiнок вiд подруги: «Якщо зашлють у Сибiр, ти не бiйся. Там гарно». (Смiеться.) Була вона там у турпоiздцi. Їй сподобалося. Дзвiнок вiд двоюрiдноi сестри з Киева: «Приiжджай до нас. Я дам тобi ключi. Зможеш сховатися в нас на дачi. Тебе там нiхто не знайде». – «Я – не злочинниця. Не буду ховатися». Батьки дзвонили щодня: «Що поробляеш?» – «Консервую огiрки».
Довго не могла влаштуватися на роботу… Усi вважали, що ми подiлили грошi партii, й у кожного з нас – шмат нафтовоi труби чи, щонайменше, маленька автозаправка. Немае в мене нi автозаправки, нi крамнички, нi ятки. Їх тепер «комками» називають.





