Іван Мазепа

Невже Мазепа з природженого честолюбства так представився росiйським послам?

27 березня 1674 року в Переяславi представники 10 полкiв Украiни обрали единим гетьманом Івана Самойловича. Була принесена присяга на вiрнiсть царю, i укладенi черговi пункти угоди з Москвою. Але по поверненнi Мазепи Дорошенко змiнив свое рiшення про пiдданство царю i зберiг союз з Туреччиною. Як стверджував згодом Мазепа, правобережного гетьмана пiдбив на це кошовий отаман Іван Сiрко. Утiм, цiлком можливо, Іван у даному випадку вигороджував Дорошенка i мстився запорожцевi.

Пiдстави в нього для цього, як ми побачимо нижче, були.

Корсунь. Малюнок Н. Ордi. 1870 р.

Якщо знову ж таки вiрити словам Мазепи, Дорошенко пiсля Переяслава був на нього злий. Коли Іван просився з’iздити в Корсунь до дружини, Дорошенко звинуватив його в зрадi («що он де хочет изменить»). Гетьман, зокрема, докоряв Мазепi, що його «соболями прельстил» Ромодановський. Дорошенко навiть зажадав вiд Мазепи присягнути, що вiн нiчого поганого в Переяславi про нього не говорив.

Мазепа був змушений у присутностi митрополита Тукальского присягнути на вiрнiсть Дорошенку.

Наближався черговий поворотний момент у долi Мазепи. Цього разу – дуже трагiчний. Дорошенко вiдправляе його до турецького вiзиря. Мiсiя ця була дуже важлива i вiдповiдальна, враховуючи ситуацiю, що складалася, те, що багато правобережних полковникiв перейшли до Самойловича, син Дорошенка зазнав поразки, i Москва була як нiколи сильна. Дорошенко в листi до вiзиря писав про Мазепу як про «свого вiрного»[58 - Акты ЮЗР.

Т. XI. № 151. С. 508.]. Мазепа вiз листи гетьмана до хана i вiзиря, п’ятнадцять полонених козакiв – мабуть, для пiдтвердження лояльностi Дорошенка турецькому двору. З ним також було дев’ять татар, що служили провiдниками й охороною. Мазепа iхав добре вiдомим йому маршрутом, через Дике поле[59 - Диким полем називали величезнi незаселенi простори, що лежали на пiвдень вiд кордону Кам’янець—Винниця—Умань аж до Криму. Цi поля зазвичай були мiсцем здобичi вiльних козакiв i татарських чамбулiв. ], що приховало стiльки небезпек.

При переправi через рiчку Інгул на них напали запорожцi. Збереглося багато, правда, досить сухих описiв цiеi подii. В результатi короткоi кривавоi сутички частина татар була убита, iншi потонули в рiчцi, козаки звiльненi. А Мазепа? Мазепа потрапив у полон до запорожцiв.

За цiею логiкою подii вiн не мiг залишитися живим. У кривавiй i жорстокiй бiйнi, коли всi тi, що супроводжували його загинули.