На нашем сайте вы можете читать онлайн «Дороги, які нас вибирають». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Дороги, які нас вибирають
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Дата выхода
05 октября 2020
Краткое содержание книги Дороги, які нас вибирають, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Дороги, які нас вибирають. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Юрій Мушкетик) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Книгу спогадів Юрій Мушкетик (1929–2019) про визначальні події свого яскравого і непересічного життя писав у різні роки. Він згадує добу, яка докорінно різниться від нинішньої, проте водночас є чутливим і до ритмів тогочасного життя, змін у суспільстві, літературі, світовідчуванні самої людини. Перший розділ містить спомини про дитинство, шкільні та студентські роки. Другий – присвячений роботі Ю. Мушкетика на посаді головного редактора журналу «Дніпро», а згодом голови Спілки письменників України. У ньому письменник описує свої перші кроки на літературній ниві, співпрацю з багатьма видатними, як-от М. Рильський, О. Гончар, І. Драч та ін., і менш відомими авторами, дає оцінку їхній творчості, суто людським рисам, висвітлює трагічні та комічні події з життя письменницького середовища. Останній розділ – це окремі описи, замальовки, зауваги, міркування з різних царин життя і красного письменства. До видання увійшла остання повість Ю. Мушкетика «Недоспівана пісня (Маруся Чурай)».
Книга спогадів дасть змогу глибше зрозуміти авторський образ і сутність творів Ю. Мушкетика, тогочасний літературний процес та цензуру, стане для читачів, особливо молодих, зрізом доби.
Дороги, які нас вибирають читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Дороги, які нас вибирають без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
У нас в селi всi мають назвиська, й знають один одного не за прiзвищами, а за прiзвиськами, назвиськами, ось нашi сусiди: Чушкарi (хтось з предкiв замiсть «чуеш» казав скорочено «чуш»), Нiмчики (прадiд був нiмий), Ічки («ич який»), Йошi («йош твою мать»), Пердилки (зрозумiло), Гноюшнi, Нюхняки (дiд говорив у нiс; iхав з поля, заснув, кобила захотiла води i потягнула воза у ставок («прокинувся – нюх, а воно – море»). Дуже образливим було назвиська Соловей (парубок гнав додому корiв з поля i заспiвав).
Отже, про дiда та бабу по батькiвськiй лiнii я не знаю нiчого. Жили тихо, тихо померли, баба – в голод 1933 року, дiд – ще ранiше. Так сам тихо та непомiтно прожили життя батьковi сестри – Оксеня та Ганна, найстарша – Одарка – виiхалав голоднi двадцятi роки в Омську область, народила там чи вiсiмнадцятеро чи двадцятеро дiтей, i тепер пiв Омськоi областi – моi родичi, хоч знаю тiльки одну племiнницю.
І моi родичi добрi, лагiднi, тихi-тихi, – не читали книжок, газет, не слухали радiо, – в старосвiтськiй хатi тiтка Оксеня та ii чоловiк Терешко, шорник, бачу його як нинi на лавi з шилом i дратвою над колгоспними хомутами – i сам запряжений у хомут – й чарочки на празник на столi, з яких i мене пригощали, давнi-предавнi, мовби й великi, а дучка там для горiлки – не бiльше за наперсток.
Як я вже сказав, моi родичi по батькiвськiй лiнii всi були тихi, непомiтнi (мати каже, й не вельми працьовитi), тихо жили i тихо помирали. Їх здебiльшого до часу спроваджував за невидиму грань той-таки грiзний двадцятий вiк.
Мнения
Еще нет комментариев о книге Дороги, які нас вибирають, и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!
Другие книги автора
Понравилась эта книга? Познакомьтесь с другими произведениями автора Юрій Мушкетик! В этом разделе мы собрали для вас другие книги, написанные вашим любимым писателем.
Похожие книги
