Дороги, які нас вибирають

Name: Дороги, які нас вибирають
Author: Юрій Мушкетик

На нашем сайте вы можете читать онлайн «Дороги, які нас вибирають». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.

0 баллов

0 мнений

1 чтение

Автор

Юрій Мушкетик

Жанр

Серьезное чтение, Биографии и мемуары

Дата выхода

05 октября 2020

Читать книгу

Краткое содержание книги Дороги, які нас вибирають, аннотация автора и описание

Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Дороги, які нас вибирають. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Юрій Мушкетик) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.

Описание книги

Книгу спогадів Юрій Мушкетик (1929–2019) про визначальні події свого яскравого і непересічного життя писав у різні роки. Він згадує добу, яка докорінно різниться від нинішньої, проте водночас є чутливим і до ритмів тогочасного життя, змін у суспільстві, літературі, світовідчуванні самої людини. Перший розділ містить спомини про дитинство, шкільні та студентські роки. Другий – присвячений роботі Ю. Мушкетика на посаді головного редактора журналу «Дніпро», а згодом голови Спілки письменників України. У ньому письменник описує свої перші кроки на літературній ниві, співпрацю з багатьма видатними, як-от М. Рильський, О. Гончар, І. Драч та ін., і менш відомими авторами, дає оцінку їхній творчості, суто людським рисам, висвітлює трагічні та комічні події з життя письменницького середовища. Останній розділ – це окремі описи, замальовки, зауваги, міркування з різних царин життя і красного письменства. До видання увійшла остання повість Ю. Мушкетика «Недоспівана пісня (Маруся Чурай)».

Книга спогадів дасть змогу глибше зрозуміти авторський образ і сутність творів Ю. Мушкетика, тогочасний літературний процес та цензуру, стане для читачів, особливо молодих, зрізом доби.

Дороги, які нас вибирають читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно

Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Дороги, які нас вибирають без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.

Текст книги

Шрифт

Размер шрифта

Межстрочный интервал

↓

↑

Сбросить

Побачивши, що до хутора йде комнезам, Андрiй закинув у бур’яни «австрiяка» – гвинтiвку, яку принiс з австрiйського фронту, патрони ж з цинковки спiшно висипав у корито для свиней, накидав туди бур’яну… Сидять комнезамiвцi посеред двору на морiжку, списують на папiр Тетянине та Андрiеве добро, а порося тим часом проломило дiрку в загорожi й бiжить через двiр з патроном в зубах. Андрiя забрали одразу й одправили в Архангельську область. За Тетяною прийшли через два тижнi.

…Вечорiе. Весна. Роскаль. Веде мiлiцiонер Тетяну та ще одного «куркуля» селом, у чоботi у нього хлипае та джв’якае.

Тетяна та другий заарештований теж мiсять багнюку, й тодi «куркуль» каже мiлiцiонеровi: «До Нiжина – п’ятнадцять верств. Не дiйдемо ми туди до ночi. І в тебе он у чоботях хляпотить. Ондечки живе мiй кум. Заночуймо у нього, повечеряемо, може, й по чарцi вип’емо. А вранцi кумiв хлоп’як запряже коня й одвезе нас у Нiжин». Мiлiцiонер подумав i погодився. «Куркуля» забрав iз собою до хати, а Тетяну, для страховки, замкнув у коморi.

Сидить Тетяна в коморi й млiе душею, серце iй болить, плаче: нi не свою лиху долю оплакуе, а шкода iй покинуту негодовану худобу. Корова, либонь, жалiбно стогне, недоена, у неi мале телятко, свинi верещать. Їi забрали зненацька, вона не встигла навiть нiчого сказати сусiдам. Як же iй жаль худiбоньки, виплеканоi власними руками!.. Тетяна знае, куди ii ведуть, знае, що не вернеться на хутiр, мабуть, i хутора вже нiколи не побачить, i худiбки своеi, але жаль до живини крае ii серце.

У коморi лише одне невелике вiконечко пiд самою стелею. Пiдставила кадiбець, вийняла вiконце з рамою, вилiзла з комори i розгаслими полями – сiм верств – бiгла до хутора. Порала конi, корову, свинi, овечки, задала iм корму й на завтра, а тодi бiгла сiм верств назад, залiзла в комору. І поставила назад вiконце. Удосвiта мiлiцiонер доправив ii до Нiжина, а звiдти вiдправилася в заслання.

На лiсоповалi працювали шалено, термiн заслання iй скоротили, врахували батрацьке минуле, й Тетяна, в якоi на той час народилася дитина, поiхала до рiдних краiв.

Андрiй лишився працювати (вже по найму) ще на один рiк аби помiняти буцiмто втрачений «пашпорт» засланця на новий, звичайний, «чистий», для того, щоб потiм легше жилося на волi (це була йому несподiвана пiдказка вiд мiсцевого мiлiцейського очiльника).

Приiхала вона у Володькову Дiвицю, прихилитися iй нiде, пiшла до своеi хати. А там – колгосп, центральне подвiр’я.

Дальше

Мнения

Еще нет комментариев о книге Дороги, які нас вибирають, и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!

Другие книги автора

Понравилась эта книга? Познакомьтесь с другими произведениями автора Юрій Мушкетик! В этом разделе мы собрали для вас другие книги, написанные вашим любимым писателем.