Дороги, які нас вибирають

На нашем сайте вы можете читать онлайн «Дороги, які нас вибирають». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.

0 баллов
0 мнений
1 чтение

Дата выхода

05 октября 2020

Краткое содержание книги Дороги, які нас вибирають, аннотация автора и описание

Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Дороги, які нас вибирають. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Юрій Мушкетик) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.

Описание книги

Книгу спогадів Юрій Мушкетик (1929–2019) про визначальні події свого яскравого і непересічного життя писав у різні роки. Він згадує добу, яка докорінно різниться від нинішньої, проте водночас є чутливим і до ритмів тогочасного життя, змін у суспільстві, літературі, світовідчуванні самої людини. Перший розділ містить спомини про дитинство, шкільні та студентські роки. Другий – присвячений роботі Ю. Мушкетика на посаді головного редактора журналу «Дніпро», а згодом голови Спілки письменників України. У ньому письменник описує свої перші кроки на літературній ниві, співпрацю з багатьма видатними, як-от М. Рильський, О. Гончар, І. Драч та ін., і менш відомими авторами, дає оцінку їхній творчості, суто людським рисам, висвітлює трагічні та комічні події з життя письменницького середовища. Останній розділ – це окремі описи, замальовки, зауваги, міркування з різних царин життя і красного письменства. До видання увійшла остання повість Ю. Мушкетика «Недоспівана пісня (Маруся Чурай)».

Книга спогадів дасть змогу глибше зрозуміти авторський образ і сутність творів Ю. Мушкетика, тогочасний літературний процес та цензуру, стане для читачів, особливо молодих, зрізом доби.

Дороги, які нас вибирають читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно

Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Дороги, які нас вибирають без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.

Текст книги

Шрифт
Размер шрифта
-
+
Межстрочный интервал

У передвоеннi роки Гриша жив у нас, навчався у восьмому, дев’ятому класах середньоi школи. Був це дуже мiцний, кремезний парубiйко, який завдавав немало клопотiв учителям, але й мав надзвичайнi музикальнi здiбностi – грав на будь-якому знаному йому iнструментi, йому доручили керувати музичним гуртком, вiн захопився, почав добре вчитися. Любив я його, i вiн мене… З огляду на нашу дружбу мене боялися зачiпати старшi хлопцi, навiть десятикласники. Бачу його усмiхненим, хоч усмiшка та якась насуплена, зi скрипкою в руках, з якоi ллеться то щемливе «Ой, не ходи Грицю» (дуже любив цю пiсню, мов передчував свою долю), то жаркi законозистi «Гоп, моi гречаники».

Обличчя – одухотворене, чуб як гай, сторчма – у нього ламалися наймiцнiшi гребiнцi. Дужака сам, дужака був його батько – колгоспний шофер i мисливець. Два велетнi в хатi, одного разу при менi посварилися, похапали сокири й порозбивали всi клiтки з кролями, кролi розбiглися, розплодилися страшенно, «з’iли» весь хутiр, вечорами обое полювали на кролiв, батько – з рушницею, яка набивалася з дула, син – з качалкою.

Гриша, разом з iншими копачами, потрапив у полон до нiмецьких десантникiв, потiм нiмцi iх вiдпустили, вiн вернувся до свого села, у недiлю пiшов «на колодки» й там розповiв, що бачив. У газетах писали, що нiмцi худi, завошивленi, у дрантi, голоднi, вiн же бачив нiмцiв угодованих, в доброму обмундируваннi, вони жерли шоколад i навiть йому дали одну плитку. Тiеi ж ночi Гришу забрали. Наступного дня вiйськовий трибунал вiйськовоi частини, яка стояла у селi, у присутностi його матерi засудив Гришу до розстрiлу за «антирадянську агiтацiю».

У матерi, Ольги, стався нервовий зрив, вона почала заговорюватися «Кров, кров, на синовi кров» – з тими словами вийшла з трибуналу. Гришу таки взяв на поруки голова сiльради, орденоносець, а Ольгу одвезли до психiатричноi лiкарнi в Полтаву, вiдтак – край окупували нiмцi i ii слiд загубився. Сувороi зими сорок першого року моя мати та Гриша слiпою конячиною iздили до Полтави шукати ii – не знайшли.
Казали, що хворих пострiляли нiмцi. У той час моя мати, мiй брат i я пiсля невдалоi евакуацii проживали у них на хуторi.

Весною розстрiляли нiмцi Гришу. Пам’ятаю, як пiзньоi осенi сорок першого, коли пiдмерзлий степ дзвенiв, наче бубон, вiн вiдкопав прихованого в городинi карабiна, осiдлав упiйманого в степу, покинутого вiйськовою частиною кавалерiйського коня, одягнув шинелю i поiхав з дому (моя мати з братом у той час працювали в полi).

Добавить мнение

Ваша оценка

Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

Мнения

Еще нет комментариев о книге Дороги, які нас вибирають, и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!

Другие книги автора

Понравилась эта книга? Познакомьтесь с другими произведениями автора Юрій Мушкетик! В этом разделе мы собрали для вас другие книги, написанные вашим любимым писателем.

Похожие книги