На нашем сайте вы можете читать онлайн «Дороги, які нас вибирають». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Дороги, які нас вибирають

Автор
Дата выхода
05 октября 2020
Краткое содержание книги Дороги, які нас вибирають, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Дороги, які нас вибирають. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Юрій Мушкетик) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Книгу спогадів Юрій Мушкетик (1929–2019) про визначальні події свого яскравого і непересічного життя писав у різні роки. Він згадує добу, яка докорінно різниться від нинішньої, проте водночас є чутливим і до ритмів тогочасного життя, змін у суспільстві, літературі, світовідчуванні самої людини. Перший розділ містить спомини про дитинство, шкільні та студентські роки. Другий – присвячений роботі Ю. Мушкетика на посаді головного редактора журналу «Дніпро», а згодом голови Спілки письменників України. У ньому письменник описує свої перші кроки на літературній ниві, співпрацю з багатьма видатними, як-от М. Рильський, О. Гончар, І. Драч та ін., і менш відомими авторами, дає оцінку їхній творчості, суто людським рисам, висвітлює трагічні та комічні події з життя письменницького середовища. Останній розділ – це окремі описи, замальовки, зауваги, міркування з різних царин життя і красного письменства. До видання увійшла остання повість Ю. Мушкетика «Недоспівана пісня (Маруся Чурай)».
Книга спогадів дасть змогу глибше зрозуміти авторський образ і сутність творів Ю. Мушкетика, тогочасний літературний процес та цензуру, стане для читачів, особливо молодих, зрізом доби.
Дороги, які нас вибирають читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Дороги, які нас вибирають без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
І якийсь моложавий чоловiк розпащекувався на весь автобус, мовляв, як погано жити на Вкраiнi, яке тут все нiкчемне, i речi, й люди, i оцей ось автобус кепський, а ось десь там за кордоном, звiдкiля вiн повернувся, все прекрасне, чудове. Мати слухала-слухала, й раптом – до водiя автобуса: «Зупинiть». Той, либонь, подумав, що старенькiй погано, зупинив, вiдчинив дверi автобуса. І тодi мати до пащекуватого: «Вийди геть з нашого автобуса, вийди, негiднику, iдь у свою Америку, й нехай тебе возять там на хороших автобусах».
І малася, наскiльки це було можливо тодi, незалежно з районною владою. За що й поплатилася. Вона виiхала iз села – переiхала до Вишгорода пiд Киевом, де купила з батьком хатину, аби бути ближче до синiв (мiй старший брат також жив у Киевi) – не оформивши пенсiю. Одразу по переiздi поiхала оформляти пенсiю. І ii оформили – 12 карбованцiв на мiсяць. Їй же як головi колгоспу належала пристойна пенсiя. Але був пункт у законi, що голова колгоспу отримуе ту пенсiю, якщо оформив ii у колгоспi, де працював.
…А потiм, удома, вона гiрко плакала, бо ж i в батька пенсiя була куца – учительськоi пенсii не мав – вчителював недовго, участь у вiйнi в стаж не зарахували – перебував у полонi.
Так вона тiеi пенсii й не отримала.
…Мати вийшла замiж за бiдняка, отож «куркулькою» не була, долi свого батька, деяких братiв, сестри не роздiлила. Їi чоловiка ще довго тримали у вiйську, не тiльки домашню, а й польову роботу по розкиданих по кiлькох мiсцях клаптиках-нивках мати тягнула сама.







