Дороги, які нас вибирають

Name: Дороги, які нас вибирають
Author: Юрій Мушкетик

На нашем сайте вы можете читать онлайн «Дороги, які нас вибирають». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.

0 баллов

0 мнений

1 чтение

Автор

Юрій Мушкетик

Жанр

Серьезное чтение, Биографии и мемуары

Дата выхода

05 октября 2020

Читать книгу

Краткое содержание книги Дороги, які нас вибирають, аннотация автора и описание

Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Дороги, які нас вибирають. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Юрій Мушкетик) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.

Описание книги

Книгу спогадів Юрій Мушкетик (1929–2019) про визначальні події свого яскравого і непересічного життя писав у різні роки. Він згадує добу, яка докорінно різниться від нинішньої, проте водночас є чутливим і до ритмів тогочасного життя, змін у суспільстві, літературі, світовідчуванні самої людини. Перший розділ містить спомини про дитинство, шкільні та студентські роки. Другий – присвячений роботі Ю. Мушкетика на посаді головного редактора журналу «Дніпро», а згодом голови Спілки письменників України. У ньому письменник описує свої перші кроки на літературній ниві, співпрацю з багатьма видатними, як-от М. Рильський, О. Гончар, І. Драч та ін., і менш відомими авторами, дає оцінку їхній творчості, суто людським рисам, висвітлює трагічні та комічні події з життя письменницького середовища. Останній розділ – це окремі описи, замальовки, зауваги, міркування з різних царин життя і красного письменства. До видання увійшла остання повість Ю. Мушкетика «Недоспівана пісня (Маруся Чурай)».

Книга спогадів дасть змогу глибше зрозуміти авторський образ і сутність творів Ю. Мушкетика, тогочасний літературний процес та цензуру, стане для читачів, особливо молодих, зрізом доби.

Дороги, які нас вибирають читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно

Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Дороги, які нас вибирають без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.

Текст книги

Шрифт

Размер шрифта

Межстрочный интервал

↓

↑

Сбросить

Я сiдав на довгiй лавочцi пiд акацiями й одщипував по крихтi, весь час промовляючи: снiдання, обiдання, вечеря…

Мати була особливо чутливою на кривду… Вбивали на базарi торговки безпритульного хлопчика за дрiбну крадiжку, кинулася захищати, i ii також побили до кровi; помирало пiд парканом голодне дитя – принесла додому. По тому, через надмiрну напругу, ii розбив паралiч, вона довго лежала нерухома, довго одужувала.

Ми тодi жили в селi Обичiв, де пiсля закiнчення педiнституту вчителював батько. Обичiв залишився у мене добрим спомином.

Вiн стояв на Удаi, нинi канавi, тодi Удай ще був рiчкою, прекрасною, весною вiн розливався i за ним бовванiв гай, туди ми плавали на човнах по пролiски (мене брали з собою старшi хлопцi), трохи пiзнiше – драти гнiзда диких качок, влiтку увесь день на Удаi купалися, ловили раки, рибу. Колись оце поiхав i жахнувся – немае Удаю, глибокий рiвчак, на днi якого калюжа води. І це також слiди цивiлiзацii нашого безголiв’я. В Обичевi пiшов до першого класу.

У вiйну мати, я i мiй старший брат евакуювалися з колгоспом, гнали на схiд худобу.

Плететься степом, здiймаючи куряву до неба, валка. Корови, овечки, конi – молодняк, лошаки. Ззаду на гарбах гойдаються мiшки з вiдтопленим молоком – збиваеться на сир, молоко дiвати нiкуди, надоене звечора у бiдони, зранку виливаеться просто в стерню. Я трушуся на хребтинi конячини – сiдницi збив до струп’я, пролiтае на лошаковi мiй старший брат, мати – доярка – править возом. Коли виiжджали з дому, дружинi голови колгоспу запрягли племiнних жеребцiв, моя ж мати вибрала робочих коненят, я вельми соромився, переживав за них – перед баскими огирями.

Однак за пару днiв жеребцi вибилися iз сил, а коненята тягнуть i тягнуть. Хрестатi лiтаки вгорi лiтають нiби у себе вдома, кулеметна черга або бомба, забитi одна-двi корови, конi на греблi, панiка – на пiв дня (де ви, оспiванi у бравурних пiснях червонозорянi «соколи»). Знову лiтак з-за хмари, я щосили жену коня i падаю десь у житах. Мати не втiкае, стоiть i дивиться в небо. Вона бiдкаеться за мене: вб’ють, не знатимемо й де.

Намагалася сховати мене пiд воза. Нiмцi замкнули кiльце пiд Лохвицею.

Про вiйну в мене – безлiч споминiв.

…Спускаемося ми в глибокий яр. Пройшли табуни, отари. Дядьки по одному спускають по дуже крутiй дорозi вози, закладаючи в колеса дрючки. А я стою з лошаком i бочкою з водою (менi дванадцять рокiв), яку пiдiбрали десь у полi. Лошак рветься, зрештою я не втримую його i пускаю, ледве сам встигнувши скочити на бочку.

Дальше

Мнения

Еще нет комментариев о книге Дороги, які нас вибирають, и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!

Другие книги автора

Понравилась эта книга? Познакомьтесь с другими произведениями автора Юрій Мушкетик! В этом разделе мы собрали для вас другие книги, написанные вашим любимым писателем.