Дороги, які нас вибирають

Name: Дороги, які нас вибирають
Author: Юрій Мушкетик

На нашем сайте вы можете читать онлайн «Дороги, які нас вибирають». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.

0 баллов

0 мнений

1 чтение

Автор

Юрій Мушкетик

Жанр

Серьезное чтение, Биографии и мемуары

Дата выхода

05 октября 2020

Читать книгу

Краткое содержание книги Дороги, які нас вибирають, аннотация автора и описание

Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Дороги, які нас вибирають. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Юрій Мушкетик) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.

Описание книги

Книгу спогадів Юрій Мушкетик (1929–2019) про визначальні події свого яскравого і непересічного життя писав у різні роки. Він згадує добу, яка докорінно різниться від нинішньої, проте водночас є чутливим і до ритмів тогочасного життя, змін у суспільстві, літературі, світовідчуванні самої людини. Перший розділ містить спомини про дитинство, шкільні та студентські роки. Другий – присвячений роботі Ю. Мушкетика на посаді головного редактора журналу «Дніпро», а згодом голови Спілки письменників України. У ньому письменник описує свої перші кроки на літературній ниві, співпрацю з багатьма видатними, як-от М. Рильський, О. Гончар, І. Драч та ін., і менш відомими авторами, дає оцінку їхній творчості, суто людським рисам, висвітлює трагічні та комічні події з життя письменницького середовища. Останній розділ – це окремі описи, замальовки, зауваги, міркування з різних царин життя і красного письменства. До видання увійшла остання повість Ю. Мушкетика «Недоспівана пісня (Маруся Чурай)».

Книга спогадів дасть змогу глибше зрозуміти авторський образ і сутність творів Ю. Мушкетика, тогочасний літературний процес та цензуру, стане для читачів, особливо молодих, зрізом доби.

Дороги, які нас вибирають читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно

Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Дороги, які нас вибирають без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.

Текст книги

Шрифт

Размер шрифта

Межстрочный интервал

↓

↑

Сбросить

Проте, як те не дивно, то все нiби було й не було. Воно нiби прокочувалося над нами. Мабуть, такий е оберiг молодостi – не брати все близько до душi…

Ми носили на плечах або возили каломашками хмиз i колючки – глицю на паливо, орали городи, орали колгоспне поле. Тракторiв i комбайнiв тодi не було. І ось ми, тринадцяти-чотирнадцятилiтнi орали те поле. Колгоспнi гони довгi-предовгi, i ми, один за одним, йдемо з плугами. У плузi конi або воли. Поспiшали вранцi на бригаду, щоб ухопити конi, бо воно нiби «престижнiше», та й увечерi, випрягши коня, покинувши плуга в борознi, сiдаеш верхи i тюпака на село.

А воли плентаються нога за ногою до ночi: гей, цоб-цабе, мурi, рябi, половii. Пам’ятаю, як орали аеродром, що був у вiйну, це кiлометрiв за десять вiд села. Дванадцять паровиць одна за одною, виорювали патрони, якi для смiху кидали в багаття, навiть гранати – на чепiгах по кiлька оборонних гранатних чохлiв. У обiд приiхав бригадир – вже дiд, але мiцний, червонопикий.

Ми орали з ночiвлею, щоб не ганяти коней i волiв. Вiн обiцяв нам привезти харчiв, зокрема пшона на кулiш, а привiз безтарку просяноi полови коням. І ми почали гиркати, бескаличитись, пересипаючи в жменях ту полову. А бригадир пiшов по полю й матюкався на повен рот: земля була поорана кепсько, огрiх на огрiху, тверда, плуга увесь час доводилося пiдважувати на руках, а це важко. А ми потомленi, увесь день iдеш за плугом по вологiй борознi. І ось постать бригадира вже далеко в полi.

А ми, голоднi та злi, домовились, похапали куфайки та казанки, i пригiнцi, долинкою до залiзницi, а там поза нею, i в село. Покинули дванадцять паровиць i тринадцяту, на якiй приiхав бригадир. Усе село смiялося, як вiн iхав на бригаду, поприв’язувавши воли та конi до затильникiв переднього воза. Воли та конi вiдв’язувалися, не хотiли йти. Намучився, назлився. А ми тим часом дiстали волочок i бовталися в болотi, ловили карасикiв i в’юнiв.

І ось вiн, бригадир, летить вулицею з палюгою в руках. Але ми загледiли ранiше й попадали в город, у картоплi.

Навчання в школi ми починали на мiсяць-два ранiше, й кiнчали також – все з тiеi самоi причини: треба було робити колгоспну роботу. І ми робили, хапалися за все важче – так утверджували свою дорослiсть. Десь у шiстнадцять вже йшли з косою, робота то вельми важка, чи косити траву, чи жито-пшеницю з грабарками або «на стiну».

Дальше

Мнения

Еще нет комментариев о книге Дороги, які нас вибирають, и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!

Другие книги автора

Понравилась эта книга? Познакомьтесь с другими произведениями автора Юрій Мушкетик! В этом разделе мы собрали для вас другие книги, написанные вашим любимым писателем.