На нашем сайте вы можете читать онлайн «Яса. Том 2». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Яса. Том 2

Автор
Дата выхода
10 апреля 2013
Краткое содержание книги Яса. Том 2, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Яса. Том 2. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Юрій Мушкетик) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
В центрі роману «Яса» відомого майстра сучасної української прози Юрія Мушкетика, лауреата Державної премії ім. Т. Шевченка, – історична постать, кошовий отаман Запорозької Січі Іван Сірко, який ще за життя став легендою, бо під його проводом запорожці не програли майже ні одного бою. Все своє життя славетний кошовий віддав Україні. Мушкетик змальовує картину цілої історичної доби, прозваної в народі «Руїною». Це був час, коли Україна стає ареною жорстокої боротьби за сфери впливу між сусідніми державами – Польщею, Москвою, Туреччиною. Як своєрідний осередок вольності описує автор Запорізьку Січ, з притаманним її устроєм, побутом і звичаями. У творі не ідеалізується козацьке життя, але автор підкреслює важливе значення Січі, яка упродовж ряду століть залишалася вогнищем і головним гальванізатором визвольних рухів і могутнім щитом проти нападів завойовників.
Яса. Том 2 читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Яса. Том 2 без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Кiлька разiв злiтав у повiтрi аркан, але, обдурений вiхолою, падав у порожнечу. Козаки боронилися запекло, навiть уже збитi з коней, посiченi, не випускали з рук шабель. Снiг пiд iхнiми ногами пiдпливав червоною кип’ячкою, кiнськi копита перемiшували його в кашу, що одразу замерзала.
Коли пiдскакав калга-солтан, усе було скiнчено. Дзямбет-Гiрей оглянув побоiсько й суворо та гнiвно напосiвся на чауша – величезного воiна з налитими кров’ю очима, який важко дихав i довго не мiг увiпхнути в пiхви шаблю. Баранячий кожух на лiвому плечi татарина був розрубаний, по гривi гнiдого бахматого коня збiгала кров й запiкалася на шиi – татарин, рятуючись вiд удару, пiдняв коня цапки, ховався за його шиею.
– Чому з кожного випустили кров i душу? Чому не взяли жодного живцем? – Калга-солтан тиснув тонконогою кобилою гнiдого бахматого, що вже хитався.
«Язик» iм був потрiбен конче.
Чауш лупав облiпленими сльотою повiками, затискував правою рукою розрубаний на плечi кожух. Вiн або був оглушений i ще не прийшов до тями, або не хотiв вiдповiдати.
– Вони не давалися, – обiзвався пiший татарин, гаркаво, по-ногайськи вимовляючи слова, й калга ледве розчовпав, що той каже.
– Де вiн? – запитав Дзямбет-Гiрей.
Кiлька чоловiк кинулись у бур’яни, – вони, либонь, забули за бранця. Полонений лежав там, де вони його кинули перед початком бою, – пiд кущем буркуну. В нього були зв’язанi руки й ноги. Одяг i обличчя вже притрусив снiг.
Один татарин повернув полоненого горiлиць, iнший пiдiбраною пiд ногами козачою шапкою обтер обличчя. Калга-солтан нахилився з сiдла. Бранець був молодий i гарний. Довгасте худе й виснажене обличчя, чорний вус, чорнi розлетистi брови.
– До ханського намету, – вказав нагайкою на полоненого. – Хутчiше. А самi проiдьте ще трохи вперед. Пильнуйте. Зараз я пришлю замiну.
На пiвнiчному схилi балки, що трохи захищав од вiтру, вже стояв ханський намет. Орда i яничари розташовувалися вподовж балки.





