На нашем сайте вы можете читать онлайн «Мир хатам, війна палацам». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Мир хатам, війна палацам

Автор
Дата выхода
12 марта 2013
Краткое содержание книги Мир хатам, війна палацам, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Мир хатам, війна палацам. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Юрій Смолич) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Змінюються часи, змінюються епохи, а з ними змінюються наші погляди на ті чи інші історичні події. Але хто може сказати цілком впевнено, як треба розставити всі крапки над «і», як все було насправді і хто був правий чи винний? Особливо якщо це стосується таких складних та неоднозначних подій, як, наприклад, події в Україні між двома революціями 1917 року – лютневою та жовтневою. Саме ці часи описані в романі видатного українського письменника Юрія Смолича «Мир хатам, війна палацам». Так, письменник писав цей роман у радянські часи, так, нині постаті Грушевського, Винниченка, Петлюри та інших діячів сприймаються інакше, ніж тоді. Але це не означає, що цей роман – така собі примітивна агітка, зовсім ні. Це – епічна картина, погляд людини, яка бачила ті події своїми очима. І тому цей твір, поза всякими сумнівами, буде цікавий сучасному читачеві, що не байдужий до історії рідної країни.
Мир хатам, війна палацам читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Мир хатам, війна палацам без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Козак!
Тiльки ж як вiн насмiлився всупереч батьковiй волi? Через оте чорт батька зна що – таке миршаве та плюгаве? Та коли б не найближчого друга дочка, – плюнути б та й розтерти!
Іван Бриль ще раз ковзнув зневажливим поглядом по тендiтному, хупавому дiвчатку перед ним.
І справдi, непоказною була Тося. Вiд Данила на голову нижча, i – яка голова! Голова в Тосi була як iз сирiтського дому: стрижена пiсля «iспанки», на макiвцi – звiдки б хорошiй дiвчинi мала коса виростати – ковтун, як у пiдлiтка-хлопчака! А волосся? Волоссячко – як тi остюки: невiдомо навiть, яке ж воно буде на масть – чорняве чи, може, бiлясте? Змалку ще хусточки не пов'язувало, гасало пiд сонцем, – от i мае на головi якусь плоскiнь з конопель, кiнський волос на волосiнь до вудки.
– Цитьте! – люто гарикнув Іван на жiнок, i мами враз злякано примовкли.
– Поженились? – мовив вiн до молодоi пари зловiсно.
Данило пiдвiв голову:
– Тепер же свобода, – кинув вiн батьковi, – кожному дорога вiдкрита. І не треба, як за старого режиму…
Але старий Бриль гнiвно урвав непоштиву синову мову:
– Отак, значить, тямиш свободу? А бiльше тобi вiд свободи нiчого не треба? Мадама, значить, i сам – мадам! – Очi Івановi наливались кров'ю, кров багрянила йому лице, зачервонiлася навiть потилиця.
Данило вiдказав зухвало:
– Тепер же – революцiя. Щоб ви знали! Минулося вже, щоб…
– Ах ти ж субчик! – зойкнув Максим Колиберда i кинувся бiгти до хлопця, не сходячи з мiсця. – Виходить, для того ми революцiю робили, щоб ви, сучi дiти…
– Постривай, Максиме! – спинив його Іван Бриль. – Бити будемо, але розмову iще не скiнчено.
Данило дивився в землю i понуро вiдказав:
– Благословити й просимо.
– Просите? – загримiв батько. – Аж тепер? З'iло сало, а тодi – дай кашi! Пiсля вiнця та неси богiв? Ви ж до нас звiдки прийшли? Вiд попа?
– У попа ми не були… – знехотя озвався Данило. Та зразу звiв голову i глянув гостро з-пiд брiв, точнiсiнько, як батько допiру.





