Європейська криптологія

У Флоренцii Пiро Музефiлi, граф Сасетський, з 1546 по 1557 роки прочитав безлiч шифрованих повiдомлень, розкривши серед iнших номенклатори, що використовувалися в листуваннi мiж французьким королем Генрiхом II i його послом у Данii. Криптоаналiтична експертиза Музефiлi була настiльки квалiфiкованою, що багато хто приiжджали до нього, як i до Соро, з проханням розкрити для них шифри. Серед клiентiв Музефiлi був i король Англii, який надiслав йому криптограму, що була знайдена в пiдметках туфель, доставлених до його двору з Францii.

У XVI столiттi не тiльки iталiйськi правителi славилися своiми криптоаналiтиками. У Францii в дешифруваннi перехоплених депеш найбiльше процвiтав Филiбер Бабу (1484—1557), який був першим державним секретарем i казначеем короля Франциска I. Один спостерiгач описував, як Бабу, «не маючи алфавiту, часто дешифровував багато перехоплених депеш на iспанськiй, iталiйськiй та нiмецькiй мовах, хоча вiн не знав жодноi з цих мов або знав дуже погано, причому вiн завзято працював над повiдомленням днi i ночi безперервно протягом трьох тижнiв, перш нiж розгадував одне слово.

Пiсля того, як пролом був пророблений, iнше вiдбувалося дуже швидко та нагадувало руйнування стiн». Варто помiтити, що в той час, як Бабу не покладаючи рук працював на короля, король приймав у себе коханку – чарiвну дружину Бабу. Бабу одержав багато милостей вiд короля, але важко сказати, за що саме: за криптоаналiтичнi успiхи чи за дозвiл наставляти «роги».

У Голландii також працював блискучий криптоаналiтик – фламандський дворянин Пилип ван Марнiкс, барон де Сент-Альдегонд (1538—1598), автор мелодii сучасного нацiонального гiмну Голландii, права рука Вiльгельма Оранського, що стояв на чолi об'еднаного повстання голландцiв i фламандцiв проти Іспанii.

В 1577 роцi Голландiею керував iспанський губернатор дон Хуан Австрiйський, рiдний брат iспанського короля Пилипа II. Його метою було скинення з трону королеви Англii Єлизавети, захоплення англiйськоi корони та одруження з чарiвною королевою Шотландii Марiею Стюарт. Однак у червнi того ж року у Францii були перехопленi шифрованi листи дона Хуана.

Вони були переправленi Марнiксу, який через мiсяць розкрив iспанський шифр. Пiсля цього змiст листiв через Вiльгельма Оранського був доведений до вiдома мiнiстра Єлизавети Френсiса Уолсiнгема. Уолсiнгем одразу ж здiйснив заходи щодо отримання бiльш повноi iнформацii та незалежностi вiд iноземних криптоаналiтикiв.