Анна Київська – королева Франції

За «Повiстю временних лiт» Нестора-лiтописця, чорноризця Феодосiевого монастиря Печерського, звiдки пiшла Руська земля i хто в нiй найперший став княжити.

І були три брати. Одному iм’я Кий,

А другому – Щек,

А третьому – Хорив,

І сестра iхня – Либiдь.

І сидiв Кий на горi, де нинi узвiз Борчiв,

А Щек сидiв на горi, що й нинi зветься Щекавиця,

А Хорив – на третiй горi, вiд нього ж

прозивалася Хоревиця.

В iм’я брата свого старшого заклали городок

І назвали його Киiв.

І був коло города лiс

І бiр великий,

І були (вони) мисливцi на звiрiв

І тямущi та мудрi були,

І називалися поляни,

І вiд них же поляни-кияни i до сьогоднi…

Є ще одна гiпотеза про походження назви Киiв. Мiсто буцiмто так назване тому, що його першими жителями були робiтники (кияни), якi обслуговували переправу через Днiпро. Вона являла собою дерев’яний настил на стовпах (киях), забитих у дно.

Вiдкриймо ще «Повiсть временних лiт»:

«Іншi, не знаючи, кажуть, що Кий був перевiзником; бо бiля Киева був перевiз тодi з того боку Днiпра, тому й говорили: «на перевiз на Киiв», а коли б Кий був перевiзником, то не ходив би до Цареграда.

Але цей Кий княжив у роду своему; i ходив вiн до царя, якого – не знаю, але тiльки знаю те, як переказують, що велику честь мав вiд царя, якого – не знаю i при якому приходив царi.

Ідучи назад, прийшов [Кий] до Дунаю, i вподобав мiсце, i поставив городок малий, i хотiв сiсти з родом своiм, i не дали йому тi, що жили поблизу, ще й донинi називають дунайцi городище Киевець.

Кий же прийшов у свiй город Киiв, тут скiнчив життя свое, i брат його Щек i Хорив, i сестра iхня Либiдь – тут померли».

З 882 року, коли Киiв захопив новгородський князь Олег i проголосив: «се буде мати городам Руським», i Кий став княжити в Киевi, а ще – Олег, Ігор, Ольга, Святослав, Володимир, доки син його Ярослав не збудував у градi Кия свiй Киiв, що в iсторii отримав назву мiсто Ярослава.

Це частина давнього Киева, яка була зведена на Старокиiвськiй горi пiд час княжiння Ярослава Мудрого.

Як свiдчить лiтопис, будiвництво мiста Ярослава справдi датуеться 1037 роком.

«У лiто 6545 [1037] заклав Ярослав город великий Киiв, а бiля нього Золотi ворота. Заклав i церкву митрополичу на честь святоi Софii, премудростi Божоi, i потiм на Золотих воротах кам’яну церкву святоi Богородицi Благовiщення.