На нашем сайте вы можете читать онлайн «Генерали імперії». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Генерали імперії

Автор
Дата выхода
16 марта 2013
Краткое содержание книги Генерали імперії, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Генерали імперії. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Валентин Чемерис) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Петро Дорофійович Дорошенко і Карл Густав Еміль Маннергейм… Що спільного між ними, чому відомий український письменник Валентин Чемерис з’єднав розповідь про долю цих двох історичних постатей у одну книжку? Один жив у XVII столітті, а другий – більш ніж на два століття пізніше, один був українцем, а другий – фіном. Але якщо придивитися уважніше, то спільного у українського гетьмана та національного героя фінів багато. Вони певний час служили імперії, вони обидва домоглися високих чинів у неї. Але і у Дорошенко, і у Маннергейма було в серці щось, перед чим не спроможні встояти ані чини, ані імперії. Це «щось» – любов до батьківщини. Саме заради цього і Дорошенко, і Маннергейм кинули виклик імперії, саме цьому вони присвятили своє життя…
Генерали імперії читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Генерали імперії без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Остання вiльна украiнська держава, Козацька республiка, що iснувала на незначнiй латцi Украiни i до того нiкому не пiдкорялася, мала свого гетьмана i свiй уряд, перестала iснувати i була приеднана до Росiйськоi централiзованоi держави, вiд iменi якоi той край прийняв гетьман Самойлович.
Через кiлька днiв у принишклий Чигирин – що буде, що буде? – вступили переможцi зi своiми полками i подiлили мiж собою мiсто: верхне зайняли стрiльцi Ромодановського, i там була виставлена залога числом 1200 чоловiк, нижне – козаки Самойловича, де була виставлена залога числом 1000 чоловiк.
Із замку було вилучено i передано московитам 16 гармат (6 з них важкi). Всього в Чигиринi на той час було 57 гармат, але 18 iз них надто були пошкодженi й негодящi для використання (щоправда, частину гармат Дорошенко, вiдчуваючи наближення кiнця, встиг передати запорожцям). Розiрванi гармати гетьман велiв ще ранiше переплавити на дзвони – десь вони й досi бемкають на Украiнi.
Самойлович i Ромодановський не затрималися в гетьманськiй столицi – мiсто i край були так спустошенi, що нiчим було прогодувати вiйська, тож командувач росiйськими полками вирушив на Лубни, а Самойлович до Киева. Дорошенко теж хотiв було пiти в Киiв, але йому в цьому було вiдмовлено. «Але ж я не маю вiйська, щоб захопити Киiв?» – подивувався Петро Дорофiйович. «Розберемося», – буркнув Самойлович. На останнiй радi, перед тим як залишити Чигирин, було ухвалено поселити поверженого гетьмана у сотенному мiстечку Чернiгiвського полку Сосниця – на постiйне проживання.
Повiривши тiй обiцянцi, Дорошенко 20 жовтня 1676 року виiхав з Чигирина до мiсця свого нового поселення. Виiхав, як покаже час, назавжди, i звiдтодi його рiдне мiсто i столиця його приходитиме до нього хiба що у сни.
Супроводжували Петра Дорофiйовича 200 козакiв Чернiгiвського полку. На гетьмана козаки уникали дивитися. Валка рухалась трьома «станцiями»: попереду гнали табуни Дорошенкових коней i худобу, потiм вели верхових коней, а вже за ними iхав сам гетьман з жоною, старшим братом та зi своiм майном.
Чигиринцi проводжали його далеко за мiсто.








