Генерали імперії

Дорошенко виклав по пунктах своi вимоги: хоч цар i дав йому двiр, але невiдомо, чи у власнiсть, чи в тимчасове користування, i вiн, Дорошенко, не вiдае, чи йому до скону лiт доведеться в Москвi жити, чи цар вiдпустить його в Украiну. Якщо ж цар дав йому двiр у повну власнiсть, то хай би видав на це грамоту, якщо ж цар його в Украiну не вiдпустить (а до цього йдеться), то хай би дав йому якесь сiльце, щоб було чим прогодуватися, адже без своеi худоби прожити не можна, у Москвi дорожнеча, а вiн, не маючи власних запасiв, усе мусить купувати за грошi; покоiв малувато, нiде йому усамiтнитись, бо не мешкати ж йому разом з челяддю, та ще й бiда, як приiде жiнка, то як вона тут буде мешкати, адже в дворi все ще живе стороння людина – якийсь дяк Харламов, i його треба негайно вiдселити…

Дяка обiцяли вiдселити i не вiдселяли, будинок, не довiвши до ладу, облишили ремонтувати, i все повернулося на круги своя.

А на чергову скаргу царю вiдповiли, що йому зараз пiдшукують нове житло – бiльш пристойне.

І врештi-решт знайшли. У Китай-городi, другiй фортецi (пiсля Кремля) царюючого граду. Стiни Китай-города були невисокi (в порiвняннi з кремлiвськими), бiля шести метрiв заввишки (такою ж була i iхня товщина, що в пiвтора метри перевищувала товщину кремлiвських стiн – це щоб фортеця могла витримати обстрiл гармат, що тодi вже набували великого поширення), з 14 баштами i безлiччю бiйниць, розташованих у три яруси – щоб можна було обстрiлювати противника навiть тодi, коли б йому вдалося пiдiйти й зовсiм близько.

Гуляючи Китай-городом, Дорошенко то там то там бачив попiд стiнами купи великих бiлокам’яних ядер – ними, правда, не стрiляли, бо де ж таких гармат здоровенних вiзьмеш, а просто скочували зi стiн на голови противнику. Але, мабуть, нiхто не квапився штурмувати Китай-город, i купи ядер мирно собi заростали бур’янами попiд стiнами.

Пiсля Кремля Китай-город, збудований iталiйським майстром Петроком Малим, був другою надiйною цитаделлю Москви.

Вийти непомiченим з Китай-города Дорошенко не мiг (як i без дозволу) – ворота в стiнi пильно охороняли стрiльцi.

З документiв видно, що для Дорошенка було куплено будинок за 700 рублiв i одночасно видiлено на його сiм’ю, на челядь, i на корм для коней 936 рублiв i 16 алтин на рiк. Також було обiцяно «розглянути питання про видiлення Дорошенку сiльського маетку для проживання».

Але навiть така ласка, як обiцянка уряду щодо маетку, не обрадувала вигнанця.