Рогнеда

За Середньовiччя по Захiднiй Двiнi та Днiпру проходили шляхи, якi поеднували Європу з Вiзантiею та iншими районами Схiдного Середземномор’я.

3

Смуга землi, призначена для iзди та ходiння, зветься шляхом. Себто дорогою. А ще – мiсце, простiр, яким вiдбуваеться пересування, сполучення… Вони рiзнi – шляхи, кажуть: битий шлях, великий шлях, верстовий, степовий, уторований… Близький чи далекий. Або обхiдний.

А ще ж бувае слизький (у переносному значеннi), кривавий, тернистий…

Чумацький (Молочний) Шлях – прослався над нами у космосi.

В iсторii був (i нинi залишився) один з найприкметнiших шляхiв, так званий iз варяг у греки.

Або – Варязький шлях.

За своею протяжнiстю, кiлькiстю земель, що до нього прилягали, та несхожими географiчними зонами, цей водний шлях iз варяг у греки не мав собi рiвних у тодiшньому свiтi.

Історики пiдрахували: шлях той вiдкритий за чотириста рокiв до подорожi венецiанця Марко Поло, за шiстсот рокiв до «ходiння за три моря» тверського купця Афанасiя Нiкiтiна, за сiмсот рокiв до навколосвiтнього плавання португальця Фернандо Магеллана…

Кожен з нас, колишнiх школярiв, ще зi шкiльноi лави пам’ятае, що Васко да Гама, португальський мореплавець, вiдкрив i проторував морський шлях в Індiю через Атлантичний океан; що Фернандо Магеллан, теж португалець i мореплавець, також торував шлях до Індii, багато що на ньому повiдкривавши i, врештi-решт, подвигом свого життя зблизив розрiзнене людство.

І цi iмена для iсторii з власноi назви перетворилися на узагальнення, ставши символами (справдi, хто нинi не пам’ятае цих iмен?) А ось якi норманськi (варязькi) та давньоруськi «васко да гами та магеллани» вперше проклали шлях iз варяг у греки, на вiки вторувавши його, – ми вже нiколи не дiзнаемось – це залишиться загадкою iсторii.

А напевне ж, були вони, магеллани слов’янськi, на Русi та в Скандинавii, i проклали цей складний шлях на тисячi верстов iз пiвночi на пiвдень, вiд Балтiйського моря рiками та озерами, i, що найдивовижнiше, – суходолом (судна – морськi й рiчковi – перетягували на дерев’яних котках до наступноi води!) Шлях проклали до Киева стольного i далi до Чорного моря й далекоi Вiзантii…

Іншого такого шляху, як шлях iз варяг у греки, iсторiя не знае.

Тож були у нас, русiв, своi магеллани – честь iм i хвала!

Мореплавцi вiд Бога, капiтани i лоцмани, вони вмiли кермувати судном так, як нiхто не вмiв – ходити морями та океанами, як згаданi португальцi, а й навiть по сухому, що не вдавалося бiльше нiкому.