Рогнеда

Бо коли на Русi багато князiв, то мало толку, i Русь сильною i славною не буде.

Тож треба було квапитись, доки братове не вкорiнилися у своiх волостях i не набралися сили. Почати вирiшив з Олега, який владарював у Древляндii.

Буцiмто Олег уже (подумати тiльки!) не виявляе Ярополку як старшому брату «належне пошанування». Ще й почав розпускати усiлякi зловорожi плiтки проти старшого брата. Мовляв, хто вiн такий? Старший брат? Ну й що з того, коли кияни (звiдки йому вiдомо, як вiн сидить у своiй Древляндii?) не вважають Ярополка, як його батька, загальноруським, старшим князем? Малий iще.

Не дорiс до такоi шани. Ще нiчим не заслужив, аби його визнавали за старшого. Себто не дорiс до такоi посади. Вiн усього лише княжич, якого поставили на киiвський стiл тiльки тому, що вiн старший у роду. А старший – не завжди означае достойнiший. Авторитету в нього немае, його нiхто не слухае i не визнае за великого князя, за монарха Русi.

І Олег заявив, що слухатися Ярополка не буде. Ба, навiть перестав посилати йому данину.

Це вже був початок бунту проти Ярополка, як старшого князя i владаря Русi…

Аби прикiнчити смуту-котору в зародку, треба було негайно провчити Олега. Бо де це бачено, де це чувано, щоб менший не корився старшому i навiть намагався стати вище нього?

Щоб провчити зарозумiлого брата (не провчиш Олега, Володимир у своему Новгородi почне кувати зраду та непокору), року 977-го Ярополк iз дружиною пiшов вiйною на брата Олега в Древлянську землю.

І мiжусобиця закрутилася.

Покнязював i годi буде, а Древлянська земля Киеву – як знахiдка.

Правда, Олег брат йому по кровi. Але там, де влада, – там братам не до миру, бо на всiх влади не настачиш i всi князями не стануть…

І велiв воеводам своiм, а найперше старшому, Блуду:

– Готуйте дружину, мостiть дороги в Древляндiю.

«Повiсть врем’яних лiт»:

«В лiто 6485 [977].

Пiшов Ярополк на брата свого Олега у Деревську землю,

І виступив против нього Олег i ополчився.

І була битва мiж вiйськами,

І перемiг Ярополк Олега.

І побiг Олег iз воями своiми в город Вручий,

І був мiст через греблю до ворiт городських,

І в тiснявi, спихаючи один другого, зiпхнули Олега iз мосту в рiв.

І падало багато людей з мосту,

І душилися i конi, i люди.

І ввiйшов Ярополк у город Олегiв,

І захопив волость його,

І послав шукати брата свого.

І шукали його i не знайшли.

І сказав один древлянин:

«Я бачив учора, як iз мосту його зiпхнули».

І послав Ярополк шукати його.