На нашем сайте вы можете читать онлайн «Сини змієногої богині». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Сини змієногої богині

Автор
Дата выхода
24 августа 2015
Краткое содержание книги Сини змієногої богині, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Сини змієногої богині. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Валентин Чемерис) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Що може бути цікавішим за її величність історію? Тільки історія, про яку розповідають небайдуже та неупереджено. Саме так, як це робить Валентин Чемерис (нар. 1936 р.) – відомий український письменник, автор історичних та фантастичних романів і оповідань, лауреат багатьох літературних премій. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його романи «Смерть Атея», «Фортеця на Борисфені», «ольвія», «Генерали Імперії», «ордер на любов», «ярославна», «Ваші пальці пахнуть ладаном…», «Трагедія гетьмана Мазепи», «Марина – цариця московська».
«Сини змієногої богині» – роман-есей, що складається з власне роману та кількох повістей з однією головною героїнею – Скіфією, загадковою і таємничою країною вершників з луками, тією Скіфією, яка у VII столітті до н. е. під дзвін мечів і співи стріл з’явилася на південних теренах України. Легендарна і реальна, повна слави і звитяги, знана нам і незнана, Скіфія воїнів і хліборобів, царів і вождів, чаклунів і знахарів, войовничих амазонок і жриць, земля героїв (Іданфірс, Атей, Скілур) і майстрів неперевершених шедеврів, що й нині дивують і вражають людство…
Сини змієногої богині читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Сини змієногої богині без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Козацькi! Та й самi скiфи з тих камiнних зображень на позiр – сiчовики-козаки!
Тож i виходить, що Геракл сьогоднi – це не тiльки скiфська iсторiя, а через Скiфiю i наша, вже украiнська, як i iхня змiенога богиня, незрiвнянна донька Днiпра нашого е i нашою богинею.
Герри
Гробницi (скiфських) царiв мiстяться в Геррах, до яких Борисфен ще судноплавний.
Геродот
Життя i смертi спивши щедрий келих,
Усi лiта спаливши на вогнi,
Я, скiфський цар, лежу в днiпровських Геррах,
І стугонять столiття по менi.
Колись цю рiчку звали Борисфеном,
А Скiфiею – всi оцi краi.
Як пахли по степах тодi нестерпно
Кочiвками осiннi кураi!..
Гай-гай!.. Все так. Колись я був тут юним.
Ходив на бiй. Поiв коня з рiки.
Мов сон, пройшли сармати, готи, гунни,
Авари, печенiги, кипчаки.
Чиi тепер там кроки землю будять?
Яка зiйшла над обрiем доба?
Я мiцно сплю, тримаючи на грудях
Тяжiнь високовольтного стовпа.
Над ним гудуть громи в сталевих струнах,
Пiд ними крае землю чересло.
Крiзь мене йдуть в свiти пекельнi струми,
Чоло ж мое колоссям поросло.
І хай сiвач з блакитними очима
Ще тричi вищих обширiв сягне —
Це наша з вами спiльна Батькiвщина,
Бо як ви з неi вирвете мене?
Бо хто вам майбуття з минулим зв’яже
І хто навчить любити цi кряжi,
Коли i вiн зi мною поруч ляже,
Три кроки не дiйшовши до межi?
А гуси знов гелгочуть на озерах,
І пахнуть медом плавнi навеснi!..
Я, скiфський цар, похований у Геррах, —
Мiй спис, i меч, i кiнь мiй при менi.
Б. Мозолевський
Скiфська культура
Інформацiя для роздумiв
Це культура раннього залiзного вiку. Названа за самоназвою етносу, який мешкав у степовiй зонi Пiвнiчного Причорномор’я, маючи ii за свою Батькiвщину. (До них там мешкали iхнi батьки й дiди, а тому це на той час була i iхня батькiвщина – спадок по батьках, – i iхня дiдизна – спадок по дiдах.)
В основному то були кочовi i напiвкочовi угрупування iраномовних племен.
Походження – змiшане, спецiалiсти видiляють риси автохтоннi (хоча б лiпний посуд) та принесенi з глибин Азii – наприклад, скiфська трiада. Культура Великоi Скiфii iснувала в межах двох природно-географiчних зон – степовоi i лiсостеповоi. Центром полiтичного та культурного об’еднання скiфського етносу наприкiнцi VII–V ст. до н. е. (у перiод скiфськоi архаiки) стають степи Пiвнiчного Причорномор’я.






