На нашем сайте вы можете читать онлайн «Сини змієногої богині». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Сини змієногої богині

Автор
Дата выхода
24 августа 2015
Краткое содержание книги Сини змієногої богині, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Сини змієногої богині. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Валентин Чемерис) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Що може бути цікавішим за її величність історію? Тільки історія, про яку розповідають небайдуже та неупереджено. Саме так, як це робить Валентин Чемерис (нар. 1936 р.) – відомий український письменник, автор історичних та фантастичних романів і оповідань, лауреат багатьох літературних премій. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його романи «Смерть Атея», «Фортеця на Борисфені», «ольвія», «Генерали Імперії», «ордер на любов», «ярославна», «Ваші пальці пахнуть ладаном…», «Трагедія гетьмана Мазепи», «Марина – цариця московська».
«Сини змієногої богині» – роман-есей, що складається з власне роману та кількох повістей з однією головною героїнею – Скіфією, загадковою і таємничою країною вершників з луками, тією Скіфією, яка у VII столітті до н. е. під дзвін мечів і співи стріл з’явилася на південних теренах України. Легендарна і реальна, повна слави і звитяги, знана нам і незнана, Скіфія воїнів і хліборобів, царів і вождів, чаклунів і знахарів, войовничих амазонок і жриць, земля героїв (Іданфірс, Атей, Скілур) і майстрів неперевершених шедеврів, що й нині дивують і вражають людство…
Сини змієногої богині читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Сини змієногої богині без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Зiбрався старий доглядач керченських соляних озер у скромну мандрiвку – мав на метi оглянути Куль-Обу, – а вийшло, що пiшов Павло Дюбрюкс прямiсiнько в iсторiю… Бо те, що вiдбудеться з ним сьогоднi, завтра, пiслязавтра, – навiки збереже для нас невiдоме досi iм’я цiеi скромноi людини, несправедливо скривдженоi бiльш меткими колегами, а часом i просто хапугами iз сильними й мiцними лiктями.
Невдовзi Павло Дюбрюкс наздогнав на запиленому шляху вiйськову пiдводу, що порожняком торохтiла за куль-обським камiнням.
– Сiдайте, ваше благородiе, – притьмом припросив засмаглий солдат, показуючи великi жовтi зуби. Притримуючи коней, насмiшкувато бликнув i, як здалося Павловi, чмихнув: – Воно, ваше благородiе, як бити дворянськi ноги пiшкодьором, то лiпше вже солдатською торохтiйкою проiхатись.
«Ваше благородiе» крекчучи вилiз на пiдводу. Довго вiдхекувався… Роки вже не тi, та й хвороби… Ще й цей солдат глузуе… А втiм, Дюбрюкс уже звик до насмiшок, як звикае равлик до своеi раковини. Ось тiльки цiкаво: звiдки солдат знае про його, Дюбрюксове, дворянство? То так давно було, так давно, що й сам Дюбрюкс уже встиг забути про своi колишнi чини й звання.
«О доле, як ти жорстоко обiйшлася зi мною… – зiтхнув Павло. – Хоча… може, то я сам i вiдштовхнув од себе долю? І збочив на манiвець, i з Поля став Павлом, а з людини, громадянина, котрий мае свою батькiвщину, перетворився на безрiдного емiгранта в чужiй краiнi…»
Похитуючись на возi, Дюбрюкс вiдганяе од себе невтiшнi спогади, та думки все одно настирливо обсiдають його з усiх бокiв.







