На нашем сайте вы можете читать онлайн «Сини змієногої богині». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Сини змієногої богині

Автор
Дата выхода
24 августа 2015
Краткое содержание книги Сини змієногої богині, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Сини змієногої богині. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Валентин Чемерис) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Що може бути цікавішим за її величність історію? Тільки історія, про яку розповідають небайдуже та неупереджено. Саме так, як це робить Валентин Чемерис (нар. 1936 р.) – відомий український письменник, автор історичних та фантастичних романів і оповідань, лауреат багатьох літературних премій. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його романи «Смерть Атея», «Фортеця на Борисфені», «ольвія», «Генерали Імперії», «ордер на любов», «ярославна», «Ваші пальці пахнуть ладаном…», «Трагедія гетьмана Мазепи», «Марина – цариця московська».
«Сини змієногої богині» – роман-есей, що складається з власне роману та кількох повістей з однією головною героїнею – Скіфією, загадковою і таємничою країною вершників з луками, тією Скіфією, яка у VII столітті до н. е. під дзвін мечів і співи стріл з’явилася на південних теренах України. Легендарна і реальна, повна слави і звитяги, знана нам і незнана, Скіфія воїнів і хліборобів, царів і вождів, чаклунів і знахарів, войовничих амазонок і жриць, земля героїв (Іданфірс, Атей, Скілур) і майстрів неперевершених шедеврів, що й нині дивують і вражають людство…
Сини змієногої богині читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Сини змієногої богині без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Проте версiя Аристiя та Дiодора – всього лише версiя i всього лише одна з версiй. Чи припущень. Археологiчнi ж пам’ятки не несуть нам нiяких даних про вторгнення в Пiвнiчне Причорномор’я у VII чи VIII ст. до н. е. нового народу з особливою культурою, що пiдтвердило б появу скiфiв саме в цей час i заодно пiдтвердило б версiю вигнання ними кiммерiйцiв… І все ж скiфи справдi приходили в Пiвнiчне Причорномор’я з Азii, з-за Аракса-рiки, але не за своеi першоi появи, а пiзнiше, у VII ст. до н. е., коли вони поверталися через Кавказ пiсля багатолiтнього панування в Переднiй Азii, поверталися не куди-небудь навмання, а до себе додому, у свое Поднiпров’я.
Посилаючись на Аристiя, писав про скiфiв та iхне перебування в Азii i Геродот («Скiфи прийшли з глибин Азii»). Сам вiн, до речi, повiдомив свiту, як ми вже знаемо, три версii чи гiпотези з приводу походження скiфiв.
Сьогоднi ряд вчених притримуеться думки, що скiфи все ж таки прийшли в степи Пiвнiчного Причорномор’я, а потiм i в степовий Крим з глибин Азii (можливо, i не всi, а лише якiсь военнi дружини кочовикiв), до них у Поднiпров’i приедналося аборигенне населення, близьке iм за мовою, культурою та способом життя, а вже потiм до них долучилися праслов’яни – так поступово й утворилася причорноморська Скiфiя.
Аракс – назва кiлькох рiк, iз яких найбiльш вiдомi в давнину впадали безпосередньо в Каспiйське море, а нинi в Куру, колись Кiрос («Словник античностi», укладач Йоганнес Ірмшер).






