На нашем сайте вы можете читать онлайн «Тарас Шевченко: сто днів кохання». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Тарас Шевченко: сто днів кохання

Автор
Дата выхода
20 декабря 2017
Краткое содержание книги Тарас Шевченко: сто днів кохання, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Тарас Шевченко: сто днів кохання. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Валентин Чемерис) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Жінок у житті Тараса Шевченка вистачало, ось тільки щастя вони йому так і не дали: Оксанка, Феодосія, Дуня, Амалія, Анна, Варвара, Агата, Катруся, Марія, Харита, Ликера – це лише ті, чиї імена історія зберегла.
Він майже до кожної сватався свого часу – сватався з надією створити сім’ю, народити дітей, жити в хаті над Дніпром, але жодна з них чомусь так і не стала йому вірною дружиною, прирікаючи поета на ще жахливішу самотність.
А він і далі залишався бурлакою, як називали в Україні одиноких, неодружених чоловіків, «вічних» парубків, але все одно вірив, що з котроюсь йому нарешті поталанить. Вірив, аж доки насамкінець життя у нього не лишилося сто днів… усе того ж нещасливого кохання… Ось про це і йдеться в останньому романі Валентина Чемериса про Великого Кобзаря.
Текст подано в авторській редакції.
Тарас Шевченко: сто днів кохання читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Тарас Шевченко: сто днів кохання без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Помер Кирило Григорович Розумовський у 1803 роцi, не доживши п’яти рокiв до народження своеi онуки Варвари. Пiсля смертi гетьмана Яготин, як i всi iншi земельнi володiння небiжчика, дiстався його синовi Олексiю Кириловичу Розумовському, вiдомому дипломату. Очолюючи мiнiстерство народноi освiти, вiн сприяв збiльшенню в Украiнi початкових шкiл, але в питаннi викладання проводив (будучи геть зросiйщеним) реакцiйний курс, заборонив приймати до гiмназii дiтей крiпакiв i, що зовсiм жахливо, – син же ж украiнського гетьмана! – сприяв русифiкацii своеi поневоленоi батькiвщини – цим завжди була сильна i е сильною iмперська – самодержавна, червона i нинi мовби ж демократична – матушка Росiя!
Олексiй Розумовський перебудував яготинську садибу, насадив величезний парк, побудував лiтнi флiгелi та господарчi будiвлi.
Для створення парку запрошували як iноземцiв, так i мiсцевих майстрiв. За два роки до смертi (граф помер у Почепi 1822 р.) Олексiй Розумовський подарував яготинський палац своiй дочцi Варварi, яка вийшла замiж за князя Миколу Григоровича Волконського.
Весiлля святкували в Батуринi, в палацi дiда нареченоi Кирила Розумовського – так порiднилися два роди й увiйшли в iсторiю Украiни.
Зокрема, i в iсторiю Яготина.
М. Г. Репнiн вiв свiй родовiд вiд княжого роду Михайла Всеволодовича Чернiгiвського, який помер у 1246 р. Рiд припинився 1801 р. зi смертю генерал-фельдмаршала князя М. Б. Репнiна. Та в тому ж роцi за велiнням Олександра I онуку (по дочцi) останнього Репнiна, князю Миколi Григоровичу Волконському, який теж походив вiд Михайла Чернiгiвського, було дозволено носити прiзвище Репнiна-Волконського.







