Олена – вершниця зі списом

По мiстах i селах зводились храми.

Чи не найбiльше змiнювалася Москва – Іван III постiйно запрошував заморських зодчих. У стiнах Кремля здiйнялися Успенський та Благовiщенський собори, почали споруджувати дзвiницю Івана Великого, збудували башти Спаську i Собакiна (Арсенальну), з’явилась в усiй красi Грановита палата.

Крiм архiтекторiв-будiвельникiв, Іван III запрошував до Московii закордонних лiкарiв, технiкiв. Одне слово, Москва виходила на свiтову арену.

Європейцi почали цiкавитися Руссю, що тодi була знана як Московська. Особливо пiсля того, як нiмецький дипломат i мандрiвник Зигмунд Герберштейн в 1517-м i 1526 роцi вiдвiдав Москву як посол «Священноi Римськоi iмперii», ба навiть видав у Вiднi латиною «Записки про московитськi справи». Буцiмто русiв цей гоноровитий нiмець змалював тенденцiйно, явно перебiльшуючи iхню вiдсталiсть. Зокрема, вiн нiби писав – чи розказував у салонах – про якихось «чудесних» (маючи на увазi, очевидно, химерних) людей, зарослих звiриною шерстю, з собачими головами (обличчя у них на грудях).

Вони хоча i безногi, але з довгими руками… Буцiмто в Московii навiть риби водяться людиноподiбнi, «тiльки нiмi»… Нiбито про такi химери йому розказували самi московити.

«Сии басни, – зазначив iсторик М. Карамзiн, – питали любопытство грубых умов». Можливо. Але так чи iнак, попри курйози, в Європi все ж почали з цiкавiстю придивлятися до Москви й загадковоi Русi, що невiдомо де взявшись на iсторичнiй аренi, почала стрiмко набирати сили…

Іван III першим iз князiв почав зватися в офiцiйних документах «Іоанн, Божою милiстю государ всея Русi».

До нього навiть уперше почав застосовуватись титул «цар», що означав найвищий ступiнь самодержавноi влади – вiн прирiвнював його до великих правителiв свiту. І вже народна уява почала звати його Грозним, хоча згодом це жахливе прiзвисько прикладеться до iншого Івана – IV.

Для своеi держави Іван III вигадав новий герб: на одному боцi царськоi печатi було зображення двоголового хижого орла (цей символ перекочував у Московiю вiд грецьких царiв), a з другого – вершник, який перемагае списом змiя.

Сину своему Василiю Іван III передасть князiвство Московське уп’ятеро бiльше за те, що його вiн у своi двадцять два роки отримав.