Ваші пальці пахнуть ладаном

Маяковський на вiдпочинку! Маяковський на дачi! Це було нечувано, але цей дачний перiод у життi Маяковського став досить значним. Сам поет про свое життя в Куоккалi так згадуватиме:

«Семизнайома система (семипiльна). Установив сiм обiдаючих знайомств. У недiлю «iм» у Чуковського, понедiлок – у Євреiнова i т. д. У четвер було гiрше – iм репiнськi травки. Для футуриста на зрiст сажень – це не дiло.

Увечерi тиняюся пляжем. Пишу «Облако». Змiцнiла свiдомiсть близькоi революцii.

Поiхав у Мустамякi.

М. Горький. Читав йому частини «Облака». Горький розчулився i обплакав менi увесь жилет. Зворушив вiршами. Я аж запишався. Швидко з’ясувалось, що Горький ридае на кожному поетичному жилетi.

І все ж жилет зберiгаю. Можу кому-небудь уступити для провiнцiйного музею».

З Куоккали Маяковський повернувся з кращою своею дореволюцiйною поемою «Облако в штанах». До всього ж Горький допомiг йому видати другий збiрник вiршiв пiд назвою «Простое, как мычание».

Вiн був енергiйний, цей Бурлюк! Завдяки його бурхливiй енергii i утверджувалася нова школа поезii.

У збiрнику «Пощечина общественному вкусу» (1912) вiн проголосить манiфест, у якому закликатиме вiдмовитись вiд класичних традицiй (бурлюкiвцi взагалi вважали, що настав уже час «скинути Пушкiна, Достоевського, Толстого з Пароплава Сучасностi»).

Зрозумiло, що на збiрник нападали противники футуризму, але це тiльки створювало широку знанiсть самим футуристам та iхнiй новiй школi поезii. За участю Бурлюка виходять збiрники «Садок судей» (1913), «Дохлая луна.

Сборник единственных футуристов мира, поэтов Гилея», «Рыкающий Парнас» (1914). Давид Давидович постiйно виступае з лекцiями та доповiдями у мiстах Сибiру, i за рубежем, куди перебереться i де, врештi-решт, завершить своi земнi днi.

За його переконанням, «истинное художественное произведение можно сравнить с аккумулятором, от которого исходит энергия электрических внушений. В каждом произведении отмечено, как в театральном действии, определенное количество часов для любования и разглядывания его.

Многие произведения вмещают в себя запасы эстет-энергии на долгие годы».

Картини та малюнки Д. Бурлюка розкиданi по всьому свiту в музеях та приватних зiбраннях. Як «батько руського футуризму», Бурлюк брав активну участь у виступах футуристiв, будучи iхнiм теоретиком, поетом, художником i критиком. Епатаж, що взагалi властивий футуризму, найяскравiше проявлявся у його вiршах.